Інформаційне суспільство. Стратегічний погляд

Інформаційна революція почала суттєво впливати на структуру і характер розвитку світової економіки. Знання перетворилися у найважливіший фактор економічного і суспільного прогресу. За даними Світового банку, в більшості розвинених країн протягом останніх п’ятнадцяти років зростання доданої вартості в галузях, котрі грунтуються на знаннях, у середньому становило 3%. Це стабільно перевищувало темпи загального економічного зростання, які не піднімалися вище 2,3%.

На жаль, країни, що розвиваються, і країни з перехідною економікою, до яких належить і Україна, ще не повною мірою використовують усі переваги й потенційні вигоди, які надає інформаційне суспільство. Ми, маючи один із найвищих у світі індексів освіченості (98%) і значний потенціал, залишаємося країною з низькотехнологічною промисловістю та слаборозвиненою інформаційною інфраструктурою. В той же час саме Україна змогла в 1952 р. створити третій у світі комп’ютер після США та Великобританії. Саме Україна сформувала всесвітньо відому школу в галузі кібернетики та обчислювальної техніки на чолі з академіками С.Лебедєвим і В.Глушковим. Наступне покоління вчених підняло ці ідеї на високий рівень, чим прославило нашу школу кібернетики у світі. Особливістю українського підходу була значна частка інтелектуалізації інформаційного суспільства. Розроблені українською школою напрями, такі, як штучний інтелект, нові підходи до розробки ЕОМ тощо, характеризувалися як новий якісний рубіж у світовій кібернетиці. Вони були найперспективнішими і базувалися на відтворенні механізму діяльності мозку людини. Ці концепції лягли в основу Національної програми інформатизації, прийнятої Верховною Радою України в 1998 р.

На жаль, сьогодні виконання Національної програми інформатизації втратило інтелектуальну складову і звелося переважно до впровадження систем транспортування інформації, тобто телекомунікаційних систем і систем зв’язку. Вирішення цього питання дуже важливе, але не основне, бо якщо звести все до нього, нам залишиться роль звичайних, певним чином — залежних користувачів, а не ідеологів і розробників інформаційних систем. Тому національна програма інформатизації, прогресивна на час її прийняття, сьогодні потребує суттєвого доопрацювання, оновлення і доповнення, особливо в частині трансформації інформаційного суспільства в суспільство, що грунтується на знаннях. Українська федерація інформатики розробила новий проект «Стратегія розвитку в Україні інформаційного суспільства та суспільства, що грунтується на знаннях», який обговорили та підтримали учасники спільного засідання комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти та консультативної ради з питань інформатизації ВР.

Ініціатори проекту переконують, що в ньому вперше сформовано цілісну стратегію розвитку інформаційного суспільства, яка полягає у формуванні дієвої державної політики, спрямованої на суспільний та економічний розвиток держави. В економічному аспекті проект орієнтований на базові галузі економіки — металургійну, машинобудівну, сільськогосподарську. Генерування нових ідей та їх реалізація у цих галузях допоможе Україні вийти на значно вищий рівень розвитку економіки та заявити про себе на світовому ринку, вважають розробники «Стратегії…».

— Унаслідок реалізації проекту, зможемо представити на світовому ринку національний сегмент інформаційного суспільства, — зазначив директор Інституту кібернетики ім. В.Глушкова НАНУ Іван Сергієнко. — Українські спеціалісти братимуть участь у міжнародних проектах, це приноситиме значні прибутки для країни, а також зменшить відтік кадрів за кордон.

Перевагою розробленої стратегії є те, що вона має стати неперервною у часі, тобто коригуватиметься відповідно до розвитку інформаційного середовища. До того ж проект є відкритим, наголосив голова комітету Верховної Ради України з питань науки та освіти Станіслав Ніколаєнко.

Законодавче поле для зовнішньої та внутрішньої інформаційної діяльності країни повинна забезпечити низка нормативних та відомчих актів. Рекомендації щодо їх створення готуватиме робоча група. «Межі цієї групи не фіксовані, в її роботі можуть брати участь провідні вчені, відомі політики, громадські діячі, представники бізнесу», — підкреслив голова консультаційної ради з питань інформації при Верховній Раді України, ректор НТУУ «КПІ» академік Михайло Згуровський.