ІНФОМАГІСТРАЛЬ

Китай:
освіта (не)обов’язкова

«Освітня» ситуація в Китаї за останні кілька років різко погіршилася. Такого невтішного висновку дійшли експерти ЮНЕСКО, які займаються питаннями поліпшення освіти в країнах, що розвиваються. Головний аргумент дослідників: «шкільна» фінансова політика, яку проводить уряд КНР, далека від прийнятих у цивілізованому світі норм.

У держбюджеті Китаю витрати на освіту становлять 2% ВВП. Натомість ЮНЕСКО рекомендує, щоб цей показник був не нижчий 6%. Крім того, в КНР держава бере на себе лише 53% необхідних витрат у навчальних закладах. Але навіть із них вдається «вичавити» не більше 8%. У результаті загальна безкоштовна освіта, гарантована всім громадянам Китаю їхньою конституцією, насправді перетворилася як мінімум на напівбезкоштовну: п’ятдесят відсотків усіх шкільних витрат оплачують мами-тата учнів.

Для більшості жителів сільських районів «освітні» витрати стають непосильною ношею. ЗМІ регулярно публікують жахливі матеріали про сімейні трагедії, пов’язані з неможливістю заплатити за навчання. Одна з недавніх новин — самогубство селянина, котрому забракло коштів для навчання дочки в Пекінському університеті. До речі, і експерти ЮНЕСКО у своєму висновку, оприлюдненому на одному з останніх засідань ООН, підкреслюють: мільйони дітей, особливо дівчаток, втрачають можливість здобути обов’язкову в Китаї дев’ятирічну освіту.

Новий гібрид. Лінгвістичний

Філологи ФРН не на жарт стурбовані агресивним наступом англійської мови. Німецькі лінгвісти переконані: якщо така тенденція збережеться й у майбутньому, їхню рідну мову повністю «підімне» лінгвістичний гібрид, що вже отримав назву «Denglish».

Фахівці відзначають активне витіснення німецької лексики англіцизмами. Причому настільки активне, що багато жителів ФРН уже фактично розучилися розмовляти літературною німецькою, дедалі частіше замінюючи її вищезгаданим мовним сурогатом.

Стурбована й німецька влада. Вже робляться спроби зупинити тиск лінгвогібрида адміністративними заходами. Так, англіцизми заборонено до вживання в діловій сфері, а будь-яка німецька продукція в обов’язковому порядку повинна носити «рідну» назву.

А ось у США англійська, схоже, втрачає свої позиції. Підтвердження того — інформація, опублікована днями Бюро перепису населення Сполучених Штатів. Відповідно до оприлюднених ним даних, кожен п’ятий житель Америки в побутовому спілкуванні не використовує англійську мову. Експерти бюро наголошують: серед неангломовних американців різко збільшилася кількість тих, хто спілкується «великою і могутньою». Сьогодні в «країні рівних можливостей» легально мешкають близько 706 тисяч російськомовних.

Також фахівці Бюро перепису населення США звертають увагу на перманентне збільшення жителів так званих мовно-обмежених зон, де спілкування відбувається виключно рідною мовою. Найбільше таких «неангломовних» американців виявлено у Каліфорнії, Нью-Мексико й Техасі.

Подорослішати?
Тільки після двадцяти шести!

Людина стає дорослою лише у 26 років — у цьому впевнені майже всі 1400 американців, які брали участь у дослідженні, проведеному Чиказьким університетом. Респонденти переконані, що поки людина навчається, не має постійної роботи і не обзавелася сім’єю, вважати її, в повному значенні слова, повнолітньою не можна. Все це дозволило автору дослідження — експерту в галузі обробки результатів опитувань громадськості з Національного центру вивчення громадської думки університету Чикаго Тому Сміту — зробити висновок: суспільство визнало факт «подовження періоду отроцтва». Скажімо, у 50-ті роки минулого століття дівчата виходили заміж у 18—20-річному віці. «2003 року, якщо ви почуєте про вісімнадцятирічну наречену, неодмінно скажете: Господи, до чого ж дивно, навіщо їй так квапитися?» — небезпідставно каже Сміт.

Роберт Біллінгхем, фахівець із проблем розвитку людини і сім’ї, що викладає в Університеті Індіани, вважає: тенденція «відкладати» дорослішання частково пояснюється фактом пріоритетності здобуття вищої освіти. Крім того, багато вчорашніх студентів вирішують залишитися в аспірантурі, аби в майбутньому мати більше шансів здобути престижну роботу. Таким чином, «дорослі» види діяльності відкладаються на ще пізніший термін.