Хто боїться вступної кампанії

Бути чи не бути? Відтепер під час вступної кампанії це питання турбуватиме не лише абітурієнтів, а й вищі навчальні заклади.

Від того, скільки студентів наберуть виші, залежить їх майбутнє фінансування (принцип "гроші за студентом" дедалі більше загрожує перейти з теорії у площину практики). А навчальні заклади, що залишаться без студентів, можуть взагалі потрапити під оптимізацію.

В абітурієнта свій головний біль - нові Умови вступу відповідно до нового Закону про вищу освіту. На їх підставі кожен виш має укласти власні Правила прийому. Документ мав бути прийнятий і оприлюднений на сайті кожного ВНЗ з 1 грудня (пізніше цей термін відклали до 15 грудня). Адже до початку реєстрації на тестування абітурієнти мусять зважити свої можливості, поцікавитися, з яких предметів потрібно буде складати ЗНО, тести якого рівня (поглибленого чи легшого, базового) з математики та мови потрібні.

Рішення про те, які саме вимоги до рівня знань вступників потрібно сформулювати, давалося вишам непросто. З одного боку, підстрахуватися не зайве, тихше їдеш - більше студентів набереш. Можливо, тому деякі університети з жодного напряму підготовки, на яких передбачено сертифікати з мови та математики, не вимагали проходження тестів поглибленого рівня. Хоча й застосовували різні вагові коефіцієнти до результатів тестів з різних предметів. Наприклад,
такі потужні ВНЗ, як КНЕУ ім. В.Гетьмана, ЛНУ ім. І.Франка, ХНУ ім.В.Каразіна, Київський університет ім. Б.Грінченка.

Нинішнього року бали сертифіката ЗНО розраховуються за абсолютно новою методикою. Якщо раніше мінімальним прохідним вважався результат 124 бали, то тепер результати складання тесту оцінюються за шкалою від 100 до 200. Для тих, звісно, хто пройшов поріг "склав". Вперше цього року виші мали зазначити мінімальну кількість балів для участі в конкурсі. Більшість поставила вимогу
100 балів.

Наважився ризикнути Київський національний університет ім. Т. Шевченка - з деяких напрямів тут вимагають від вступника сертифікати поглибленого рівня з профільних предметів із результатом більше 100. Наприклад, на українській філології приймають сертифікати з української мови поглибленого рівня від 140 балів. На прикладній математиці, інформатиці, системному аналізі, програмній інженерії потрібен сертифікат з математики поглибленого рівня і результатом від 120 балів. Звісно, такий відбір буде жорстким. Але можна з упевненістю сказати, що пройдуть його найкращі з найкращих абітурієнтів.

Торік випускників із найвищим середнім балом сертифікату приймала Києво-Могилянка. Нинішнього року в НаУКМА хоч і вимагають тести поглибленого рівня з деяких напрямів підготовки (прикладна математика, програмна інженерія), але орієнтуються на результат від 100 балів. Водночас, на українській філології для участі в конкурсі достатньо тесту базового рівня і 100 балів.

Чому університети не ризикують виставляти високі вимоги до рівня знань випускників? Тому що не знають, скільки абітурієнтів зможуть їх виконати. Для регіональних вишів ризик полягає ще й у тому, що молодь більше прагне навчатися у великих містах. Конкурентами українським університетам стали й закордонні ВНЗ, які дають можливість отримати якісну європейську освіту.

З іншого боку, помірність вимог, сформульованих у цьогорічних Правилах прийому до багатьох університетів, можна пояснити й тим, що це перша вступна кампанія за новим Законом про вищу освіту. Тому деякі виші "пристрілюються", придивляються й не наважуються одразу на радикальні кроки.

Тоді як більшість ВНЗ розробляють і публікують свої правила прийому, деякі пішли іншим шляхом - намагаються вскочити в останній вагон потягу і змінити вже затверджені Міносвіти та Мін'юстом Умови вступу.

Перший проректор Херсонського державного університету Олександр Співаковський став депутатом Верховної Ради (БПП) і першим заступником голови парламентського комітету з питань освіти і науки. На першому ж засіданні комітету першим питанням розглядалося його депутатське звернення з ініціативою змін до Умов вступу до вищих навчальних закладів. На "парламентський килим" були запрошені перший заступник міністра освіти і науки Інна Совсун та директор УЦОЯО Ігор Лікарчук.

Нардеп запропонував враховувати під час вступу сертифікати ЗНО минулих років. Разом із О.Співаковським звернення підписали ще три депутати-херсонці від БПП: Андрій Гордєєв (член комітету з питань бюджету), Іван Вінник (секретар комітету з питань національної безпеки і оборони) та Сергій Хлань (член комітету з питань аграрної політики та земельних відносин).

На переконання підписантів, не дозволяючи використовувати сертифікати ЗНО минулих років, Міносвіти порушило право на освіту, гарантоване ст.53 Конституції; належним чином не поінформувало абітурієнтів, які розраховували на безстрокову дію сертифікатів ЗНО, про зміни у механізмі реалізації їхнього права на освіту; спричинило для них додаткові матеріальні витрати, які не всі зможуть собі дозволити.

"Ми поставили в нерівні умови людей, які закінчили школу у 2015 р., і людей, які закінчили її у попередні роки, ось у цьому й полягає проблема, - пояснив депутат свої ініціативи. -Я розумію, що є питання якості. Це зрозуміло. Але, шановні, не забуваймо, що є перший семестр, який відсіватиме людей, котрі потрапили не туди, куди мали потрапити. Що ж ми робимо? Таким чином, як ми це зробили, - це є гільйотина насамперед для вищої освіти в регіоні. Тому прошу піти на компроміс і все-таки знайти формулу, яка дасть перехідний період".

Цікаво, що у своїй передвиборній програмі О. Співаковський декларував інше: "Одним із першочергових завдань є реформування системи освіти, яке буде орієнтоване значною мірою на якісні, а не на кількісні показники".

Директор УЦОЯО нагадав, що нинішні Умови вступу відповідають новому Закону про вищу освіту, вони узгоджені зі Спілкою ректорів України та Спілкою ректорів технічних вишів України. "Якщо законодавець вважає, що потрібно встановити термін дії сертифікату, - вносьте зміни до Закону про вищу освіту", - звернувся до депутатів Ігор Лікарчук.

Перший заступник міністра освіти Інна Совсун підкреслила: "Мені не зрозуміло, чому ми зараз мусимо повертатися до положень, котрі так активно критикувалися громадськістю при попередньому керівництві міністерства".

У принципі, аргументи
О. Співаковського відомі ще з епохи Д.Табачника. Як і контраргументи. Але, очевидно, доведеться ще раз їх реанімувати. Вступ за сертифікатами минулих років неможливий перш за все тому, що бал сертифіката є рейтинговим, а не абсолютним. Якщо спортсмен-бігун отримав "золото" в одному забігу серед певного добору конкурентів, це не означає, що на змаганнях через 3 роки серед інших конкурентів йому повинні автоматично зарахувати перемогу.

Ще до запровадження ЗНО абітурієнти щороку складали вступні іспити. І ніколи результати випробувань попереднього року не враховувалися наступного. Використання сертифікатів різних років ставить у нерівні умови випускників останнього року і тих, хто закінчив школу давно й має на руках по кілька сертифікатів тестів із різних предметів, отже може жонглювати ними на власний розсуд.

Підготовка до щорічних вступних випробувань важлива і для самого абітурієнта. "Хіба людина, котра складала іспит
7 років тому, не повинна підготуватися до вступу до університету, поновити свої знання, аби на рівних умовах взяти участь у вступній кампанії і потім якісно навчатися?"- сказав Ігор Лікарчук.

Тестування безкоштовне (принаймні на сьогодні), тож ніяких матеріальних витрат не передбачає. Нові умови прийому міністерство оприлюднило майже за 9 місяців до початку вступної кампанії. Цього терміну достатньо для того, аби зорієнтуватися в ситуації.

Що стосується ст. 53 Конституції, яка гарантує право на освіту. У ній ідеться: "Повна загальна середня освіта є обов'язковою". І про вищу освіту: "Громадяни мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі". Саме організацію якісного конкурсного відбору і забезпечують нові Умови вступу.

Проректор КНУ ім. Шевченка Володимир Бугров не підтримує ідею враховування сертифікатів минулих років: "Упродовж чотирьох років у нас в університеті реалізовується власна програма заходів із забезпечення якості освіти. У ній є розділ - вивчення якості освіти контингенту студентів. Щороку у вересні першокурсники складають наші внутрішні тести з іноземної мови та з профільного предмета (філологи - з мови, географи – з географії, фізики – з математики й фізики тощо). Ці результати ми узагальнюємо стосовно кожної людини. І відстежуємо першу та другу сесію. Студенти, які під час вступу подали сертифікати минулих років, мають гірші результати в навчанні. Ми підтримуємо ідею враховувати при вступі лише сертифікати тестування, отримані у рік вступу. Хочеш стати студентом - підготуйся за тією програмою, яка є на цей рік вступу. Інакше ти просто не зможеш якісно навчатися".

О. Співаковський наголосив, що у світі існують тестові системи, в яких результати тестування враховуються протягом кількох років. Наприклад, TOEFL, IELTS. "Але це усталені системи тестування,- пояснив Ігор Лікарчук. - Тести ЗНО на початковому етапі становлення, вони постійно змінюються, змінюються підходи до їх обрахунку. Говорити про те, що їх можна порівнювати з торішніми, абсолютно некоректно"

"Я можу цілком підтвердити всі аргументи щодо того, що не можна порівнювати сертифікати різних років у нинішній системі ЗНО, в якій не забезпечено співмірності тестів різних років, не використовуються так звані якірні завдання і застосовується рейтингова оцінка, - сказала голова парламентського комітету Лілія Гриневич.- Таку систему було прийнято на початку впровадження ЗНО, але час її розвивати й удосконалювати".

Якби ідеї О. Співаковського було сьогодні втілено в життя, це дало б шанс непопулярним вишам набрати студентів. Хай навіть із низьким рівнем знань. Тому що 100 балів нинішнього року - пристойний результат, а 100 балів минулого - нижче прохідної межі. Тобто або ми ставимо випускників у нерівні умови, або скасовуємо всі нововведення у ЗНО. І все це прямо тепер, коли виші затвердили нові правила прийому і за кілька тижнів, 5 січня, починається реєстрація на ЗНО.

Але, здається, розмови про права, закони і правила вступу мали на меті не турботу про права вступників, а зовсім інше. Те, про що в самому тексті депутатського звернення не сказано жодного слова.

До свого звернення депутат Співаковський додав копію листа, отриманого ним від Спілки ректорів ВНЗ ІІІ-ІV рівня акредитації Херсонської області. У документі "від імені розширеного засідання Ради ректорів" зазначено: "Реалізація принципів, закладених у нових правилах прийому, призведе до загибелі регіональної освіти, кадрового знекровлення економіки регіонів, соціальної напруженості". Ось у чому суть проблеми. Страх регіональних вишів перед оптимізацією.

Як зазначено в депутатському зверненні херсонців, до справи підключилася і "важка артилерія": голова Херсонської ОДА, депутат VII скликання від "УДАРу" А.Путілов, звернувся з листом до спікера парламенту В.Гройсмана.

У виступі на засіданні комітету О. Співаковський пояснив прямо: "Є дуже красива формула: держзамовлення йтиме тільки в ті університети, куди піде кращий студент. Гарна формула. Все нормально. Але, шановні, подивімося, які будуть наслідки. Якщо закриють регіональні виші – ну там же неякісна освіта, - то яка там буде економіка?"

"Ми всі з вами сьогодні обговорюємо питання, де знайти кошти на економію в освіті, - підкреслює Ігор Лікарчук.- Ви знаєте про досить жорстку пропозицію міністерства фінансів. Скажіть, будь ласка, яка необхідність за бюджетні кошти навчати тих, хто не має елементарної підготовки для здобуття вищої освіти? Неважливо, регіональний це університет чи центральний. Чому він має перетворюватися на пилосмок, що смокче гроші з державного бюджету? Запропонована нинішнього року схема дає можливість запровадити якісніший відбір умотивованих людей, які не просто хочуть навчатися, а підготувалися до вступу і мають необхідну підготовку. Я не бачу нічого страшного в тому, коли в нас із 805 навчальних закладів певна кількість припинить своє існування. Це буде абсолютно правильно, абсолютно об'єктивно і відповідатиме нашим зобов'язанням у руслі Болонського процесу та нового Закону про вищу освіту".

А доки депутати Херсонщини захищають права абітурієнтів, ті перебувають у підвішеному стані. На ранок 16 грудня правила вступу оприлюднили тільки 3 херсонських виші - морська академія, "Новокаховський політехнічний інститут" і ХНТУ. Інші ж (у тому числі й рідний університет О.Співаковського) вчасно цього не зробили. Як бути з правом абітурієнтів підготуватися до вступної кампанії і бути поінформованими про неї належним чином, про яке так турбувалися депутат з колегами? Адже зовсім скоро,
5 січня, починається реєстрація на ЗНО.

На засіданні комітету обговорювалася ще одна пропозиція змін Умов прийому. Її озвучила голова парламентського комітету Лілія Гриневич: "Мої пропозиції - дати ще цього року тим, хто є випускниками до 2007 р., можливість вступати за вступними іспитами. На сьогодні це люди, які мають у 2014 р. якийсь свій певний трудовий стаж і з розвитком їхньої кар'єри їм потрібно здобути вищу освіту. Лише за півроку до проведення ЗНО вони дізналися про необхідність його проходження. Натомість норма про проходження ними ЗНО може запрацювати через рік, а отже вони будуть заздалегідь попереджені. Ми маємо рівність умов проведення вступних випробувань, але ми не маємо рівності доступу до можливостей підготуватися до нього. Адже ці люди закінчили школу вже давно. Їх небагато. Вони не можуть статистично впливати на криву розподілу результатів тестування".

Але якщо людина планує вступати до університету, вона так чи інакше заздалегідь починає готуватися до екзаменів, у якій би формі вони не проходили. Отже аргумент "нас не попередили, що треба складати тести" не дуже переконливий. І ще один момент. Підготовка до вступу за новими програмами важлива для самого абітурієнта. Інакше як він навчатиметься? Та ще й поруч із учорашніми випускниками, краще й по-іншому підготовленими.

Володимир Бугров пояснює: "Ми могли б погодитися на те, щоб абітурієнти, які закінчили школу до 2007 р., вступали за результатами іспитів, а не ЗНО. Таких абітурієнтів небагато. Однак за умови, що цю норму буде поширено виключно на тих, хто вступає на заочне відділення. Не на денну форму. Тут ми категоричні"

Про чорні ходи до вищої освіти, серед яких є вступні іспити, говорили давно. Загальнонаціональне соцопитування "Ставлення населення України до зовнішнього незалежного оцінювання", яке проводив упродовж кількох років фонд "Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва", засвідчило негативне ставлення суспільства до вступних іспитів. Та й Закон про вищу освіту чітко застеріг: вступ можливий тільки на підставі ЗНО.

Єлизавета Щепетильникова, президент Української асоціації студентського самоврядування, член робочої групи з розробки Закону про вищу освіту, наголошує : "Ми однозначно проти врахування сертифікатів минулих років і запровадження вступних іспитів. Це суперечить новому закону про вищу освіту. Крім того, вступні іспити для певної категорії абітурієнтів - це дискримінація, адже з такою процедурою створюється можливість для нечесного вступу і хабарництва. Тоді як інша частина абітурієнтів вступатиме за прозорою процедурою".

У підсумку дискусії було запропоновано кілька шляхів вирішення цієї штучно створеної ситуації. МОН і УЦОЯО категорично не погоджуються щось змінювати в Умовах вступу, які відповідають законам і узгоджені Мін'юстом та конференцією ректорів.

Володимир Ковтунець, експерт USETI, запропонував "мирову угоду": "Коли при Д.Табачнику поставили для профільного предмета бар'єр 140 балів, наші регіональні вузи перестали виконувати держзамовлення. Я би просив регіоналів, які бояться наступного року, включитися до комісій, котрі щороку визначатимуть критеріальний поріг тесту "склав-не склав", і зробити так, щоб ніхто не постраждав".

Лілія Гриневич зазначила: "Міністерство юстиції вже затвердило Умови прийому. І тепер ці розмови запізнілі. Якщо якісь депутати Верховної Ради наполягатимуть, вони можуть звернутися до Міністерства юстиції з цього приводу".

Що буде далі? Сподіваємося, Мін'юст не переглядатиме вже прийнятого рішення. Тим більше що воно не суперечить законам. Жаль, що реформи доводиться так тяжко пробивати. Навіть забезпечені законодавчою підтримкою. Ну що ж, ніхто не казав, що битва за якісну освіту буде легкою.