ЕТЮД У ЮВІЛЕЙНИХ ТОНАХ

Наскільки можливо визначити або розрахувати формулу успіху? Чому одним дістається чемпіонський титул, а інші проводять усе життя в безнадійних аутсайдерах? Шахісти знають: для того, щоб виграти, cлід тримати в думці всі фігури одночасно. Проте, мабуть, найголовніше — щораз бачити на шахівниці ту заповітну клітину, що трепетно пустує, очікуючи вдалий «хід конем». Простіше кажучи — знайти потребу і задовольнити її! Та насправді зробити це зовсім не просто...

Подібне спадало мені на думку під час святкових торжеств, присвячених десятирічному ювілею інституту економіки і права «КРОК», які проходили нещодавно в Києві. 15 травня в шоу-парку «Золоті ворота» для студентів та їхніх батьків пройшло феєричне дійство «Десять років — десять кроків» із піснями, танцями, виступом команди КВН, читанням віршів, виконанням спортивних номерів, яке завершилося справжнім феєрверком. Дивлячись на сяючі, одухотворені обличчя молодих людей, які щиро пишаються своєю співпричетністю до свята, перейнявшись атмосферою взаємної уваги, поваги та доброзичливості, вкотре подумалося про те, що всякі розмови про «обмеженість, примітивність і сірість сучасної молоді», м’яко кажучи, не відповідають дійсності. А наступного дня — 16 травня — у конгрес-холі Державної податкової адміністрації України відбулося урочисте засідання, присвячене ювілею, і офіційна церемонія нагородження співробітників інституту. Однак, попри значну кількість і високий статус запрошених гостей, — а це були й представники Верховної Ради, Кабінету міністрів, Міністерства освіти та науки України, міської і районної адміністрацій, — те, що відбувалося, найменше відповідало казенному поняттю «офіціоз». І для того, щоб зрозуміти — чому? — слід перейти до докладнішої розповіді про «винуватця» торжества.

На сьогоднішній день інститут економіки і права «КРОК» (що розшифровується, як «Корпорація розвитку освіти та кадрів»), входить до п’ятірки кращих недержавних навчальних закладів України, із року в рік розробляє і впроваджує в життя нові освітні програми та відверто сміливі проекти. Понад дві тисячі студентів, які навчаються за 12 престижними спеціальностями, такими, як «Економіка виробництва», «Банківська справа», «Фінанси», «Облік та аудит», «Міжнародна економіка», «Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності», «Правознавство» тощо, за словами Сергія Лаптєва, ректора інституту, — «це успіх і величезна відповідальність перед студентами, їх батьками та Україною... Адже розпочинали ми з першої групи студентів чисельністю 19 чоловік... Сьогодні ж понад 700 наших випускників заснували свої підприємства і, відповідно, нові робочі місця, багато хто успішно працює у державних організаціях, банках і фірмах. Наша професіональна основа та гарантія якості знань, одержуваних студентами, — це наш викладацький корпус, що складається з 33 докторів наук і професорів, 127 кандидатів наук, доцентів, 8 академіків галузевих академій наук».

…Пам’ятаєте загальнопоширений жарт застійних часів: «Ви отримали диплом? Відкладайте його вбік, забудьте про нього й розпочинайте вчитися життя». Трохи пізніше в моду ввійшло запитання: «Якщо ми такі розумні, то чому такі бідні?» Абсолютна невідповідність між фундаментальними знаннями та неможливістю реалізувати їх на практиці вибило грунт з-під ніг у багатьох співгромадян. «Будь-які знання катастрофічно швидко старіють, — переконаний Тарас Фініков, перший проректор інституту економіки і права «КРОК», — тому ми вчасно усвідомили, якщо навчальний процес буде суто теоретичним, то він узагалі позбавлений усякого сенсу в сучасній ситуації. Ми повинні орієнтуватися не на отримання студентами знань, а на навчання алгоритмів раціональної поведінки, за допомогою яких наш випускник зможе вирішити будь-яке завдання. Ми повинні навчити студента поводитися раціонально не лише під час навчання, а й уміння спілкуватися з людьми, адже він має бути відкритим, здатним до плідної комунікації, вміти побудувати стосунки в будь-якому колективі. І, розпочинаючи з другого курсу, ми намагаємося розподілити наших студентів у реальні виробничі відносини. Це може бути проходження практики для невеличких груп, або індивідуально, але це ті місця, де вони можуть зацікавити потенційного роботодавця. Якщо людина активна, добре підготовлена, то рано чи пізно вона обов’язково зверне на себе увагу й отримує гідні пропозиції... У результаті цього 85—87% наших випускників до моменту отримання диплома вже працюють! Головної проблеми всіх випускників вузів України — безробіття — у нас просто не існує! Майбутні фахівці проходять практику й отримують досвід у провідних підприємствах України, таких як АКБ «Надра», АБ «Приватбанк», «Правекс-банк», Торговельно-промислова палата України, Верховний суд, комітети Верховної Ради України, Антимонопольний комітет, АТ «Українська фондова біржа», «Мінолта України» тощо. А на традиційне запитання, яке найчастіше звучить у стінах приймальної комісії: «Чи визнають ваш диплом роботодавці?», — відповідаємо: «Так». Про що свідчать запрошення на роботу від авіакомпанії «Аерочартер», «Правекс-банку», де студенти нашого інституту перемогли в конкурсі вакансій.

Життєва необхідність нашої молоді — це участь у міжнародних програмах і проектах, причому, що більша їх кількість, то вагоміші результати, — продовжує Тарас Володимирович. — За роки існування інституту відбулося два випуски учасників українсько-нідерландського проекту «Подвійний диплом». Після чотирьох років навчання за цією програмою учасники проекту отримують відповідний диплом бакалавра Амстердамського університету професіональної освіти. Кілька разів на рік викладачі Амстердамського університету приїжджають до Києва: читають лекції, проводять семінари та тренінги, надають консультації. У результаті подібної роботи український студент дуже змінюється, особливо після проходження підсумкового стажування в Амстердамі, і головним завданням його бакалаврської роботи стає не теоретична праця, а підготовка реального бізнес-плану, пов’язаного з українсько-нідерландськими діловими відносинами. Юного українця критикують, він залишається наодинці з міжнародною комісією, щосили захищає свою роботу, отримує реальну оцінку, і в результаті виявляється справді готовим до того, щоб самостійно розпочати власний бізнес. Відрізняється і сама манера викладання західного професора — їй властиві прагнення, спільно розмірковуючи зі студентами, освоювати алгоритми вирішення найскладніших завдань. Людина не стільки навчається, скільки консультується з викладачем і разом із ним виробляє оптимальну тактику поведінки. Утворюється варіант, близький до ідеального: з одного боку, фундаментальність місцевої освіти, а з іншого — неоціненний практичний західний досвід».

* * *

…У документальному фільмі, створеному до ювілею, був дуже зворушливий епізод: юна жінка з малюком на руках розповіла, як, будучи вагітною, вчила білети та складала сесію, і тому переконана: «Мій син, поза сумнівом, теж стане економістом». Співзвучним виявилося визнання Олени Воронцової, проректора з виховної та аналітичної роботи: «Коли ректор мене запитав: «У чому ви бачите результат виховної роботи?», я відповіла: «Коли до інституту «КРОК» випускники приведуть своїх дітей, а потім діти приведуть онуків, а нам, сивим і стареньким, буде ситно і надійно жити в нашій країні, якою керують наші випускники, — тоді вважатиму результат позитивним».