Дошкільнята та їхня… зарплата

Звісно ж, зарплату нинішні малюки отримуватимуть лише в майбутньому, коли виростуть. Але не в останню чергу вона залежатиме від того, чи вкладатиме держава в ранній розвиток дітей сьогодні і скільки на це виділить.

Адже, за різними оцінками, 1 дол. США, витрачений на дошкільну освіту, приносить від 4 до 17 дол. США суспільно-економічних переваг - це збільшення продуктивности праці, зменшення соціальних видатків, зокрема на охорону здоров'я, вирівнювання доходів - формування передумов для економічного зростання. Тобто йдеться, ні багато ні мало, - про економічну ефективність.

А от інші статистичні дані менш оптимістичні: за даними ЮНІСЕФ, в Україні програми в межах дошкільної освіти відвідують 68% дітей, які зростають у найзаможніших сім'ях, і лише 30% дітей, які зростають у найбідніших сім'ях.

Упродовж останніх десятиліть питання забезпечення програмами раннього розвитку, догляду та освіти дітей постало на політичному порядку денному в усьому світі. Одна з головних причин - збільшення в робочій силі частки жінок, що зумовило зростання попиту на послугу догляду за дітьми дошкільного віку. Уряди країн підтримують і субсидують цю послугу з низки причин.

Жіноча зайнятість допомагає боротися з бідністю, коли діти перебувають у ранньому віці, а також долати соціальну ізоляцію, наприклад, серед емігрантів, що особливо актуалізувалося для країн Західної Європи. У випадку батьків-одинаків забезпечення їхніх дітей раннім доглядом і розвитком, а також дошкільними програмами дозволяє знизити фіскальний тиск, оскільки витрати на державну підтримку таких сімей знижуються, а доходи бюджету зростають завдяки зростанню зайнятости. У деяких країнах, наприклад Німеччині, політична мета досягнення балансу між сім'єю та роботою поєднується з метою підвищення рівня народжуваности. І в дослідженнях дедалі частіше підкреслюється прямий взаємозв'язок між тим, що відбувається з дитиною на ранніх етапах життя, та її майбутньою успішністю. Дані з широкого кола країн засвідчують, що діти, які долучалися до програм раннього догляду, розвитку та освіти, навчаються в школі краще.

"Першочергова п'ятірка" для малюків Ірландії

Нове бачення ролі дошкільної освіти в забезпеченні економічного зростання в низці країн зумовило збільшення фінансування відповідних програм: як розширенням програм забезпечення дошкільною освітою, так і грошовою підтримкою сімей з дітьми. Так, в Ірландії дитина може відвідувати дитячий садок за державний кошт лише впродовж одного року, після того як їй виповниться три роки і два місяці, і при цьому фінансується відвідування садочка впродовж лише трьох годин на день п'ять днів на тиждень. Водночас починаючи з 2019 року в цій країні, щоб розширити можливості доступу дітей до оплачуваних послуг, збільшено розміри соціальних платежів, спрямованих на підтримку сімей з дітьми. Цьогоріч тут стартувала програма "Першочергова п'ятірка" (First 5), вона є "дорожньою картою" змін у сфері раннього дитинства на 10 років. Ця програма передбачає не лише нову модель фінансування програм раннього догляду, розвитку та дошкільної підготовки, а й досягнення ще чотирьох цілей.

1. Розширення прав батьків поєднувати трудову діяльність та піклування про дітей. Нова схема відпустки по догляду за дитиною передбачає збільшення часу оплачуваної відпустки як для матерів, так і для батьків - тривалість відпустки збільшиться на 2 тижні (в перспективі - на 7 тижнів) для кожного з батьків. Вважається, що більше часу, проведеного з батьками саме в перший рік життя дитини, позитивно впливає на її особистість.

2. Надання батькам інформаційної підтримки у вихованні дітей. Батьки отримують доступні й вичерпні рекомендації, як на базі гри заохочувати дитину навчатися і як підтримувати дружні, довірливі стосунки між батьками і дітьми. Зміцнення сімей ґрунтується на новій національній моделі підтримки у вихованні дітей, що включаєвисокоякісні програми, доступні всім сім'ям.

3. Надання батькам підтримки з метою охорони здоров'я дітей. В Ірландії діє Національна програма здорового дитинства, що передбачає широке інформування батьків про виявлення та запобігання виникненню станів здоров'я дитини, що потребують медичного втручання. Задля зменшення рівня захворюваности серед дітей молодшого віку збільшено штат працівників сфери охорони здоров'я дітей.

4. Розроблення заходів боротьби з бідністю в ранньому дитинстві, зокрема розширення можливостей сімей для безоплатного та/або субсидованого доступу до програм раннього навчання та догляду за дітьми, розширення програми "Тепле житло" для сімей з дітьми та запровадження схем забезпечення дітей харчуванням у межах програм раннього навчання та догляду за дітьми.

Очікується, що додаткове державне фінансування в межах програми First 5 не лише дозволить батькам скоротити витрати на ранній догляд, розвиток та освіту дітей, а й збільшить фінансові ресурси провайдерів цих послуг, своєю чергою підвищивши їх якість.

Чого не бачать в Україні

Дошкільна освіта в Україні нині не відповідає новому баченню і характеризується певними проблемами.

По-перше, є диспропорції між потребою в закладах дошкільної освіти та капітальним будівництвом. За нашими оцінками, отриманими на основі даних Міністерства фінансів, 2011 року в Україні частка капітальних видатків у загальних видатках на дошкільну освіту становила 3,2%, 2013-го - 3,4, 2014-го - 2,9, 2015-го - 5,0%. 2016 року частка капітальних видатків у видатках на дошкільну освіту зросла до 7,3% завдяки реконструкції та реновації закладів дошкільної освіти, зокрема термомодернізації та термосанації будівель, на суму 90,5 млн грн, а також завдяки збільшенню фінансування капітального ремонту приміщень з 622,7 млн грн 2015 року до 870,6 млн грн 2016-го. Натомість цього ж таки 2016 року вп'ятеро скоротилося фінансування капітального будівництва на дошкільному рівні освіти: з 22,4 млн грн 2015 року до 6,3 млн грн. Відповідно, частка капітального будівництва у структурі капітальних видатків дошкільного освітнього рівня скоротилася з 2,5% до 0,4. Водночас станом на 2017 рік дитячі садки в Україні заповнені в середньому на 112%. За даними Державної служби статистики України, найбільш завантажені дитячі садки міських поселень Львівської области - на 147%, Волинської - на 146, Чернівецької - на 144, Одеської - на 143, Тернопільської - на 142%. Освітніх закладів, особливо в містах, катастрофічно не вистачає, а капітальні видатки сфери дошкільної освіти недофінансовуються.

По-друге, в Україні у фінансуванні дошкільної освіти бракує коштів домогосподарств та приватних організацій. А в країнах ОЕСР такі кошти більш вагомі. Наприклад, у Франції, Італії, Польщі, Австрії, Туреччині, Японії та Фінляндії з приватної сфери на фінансування дошкільної освіти надійшло близько 0,1% ВВП; у Великій Британії, Австралії, Новій Зеландії, Португалії, Іспанії, Німеччині, Естонії, Ісландії та Чилі - близько 0,2% ВВП. Найбільше коштів приватної сфери у фінансуванні дошкільної освіти в Словенії, Ізраїлі та Норвегії - близько 0,3% ВВП.

На відміну від зазначених країн, домогосподарства в Україні профінансували дошкільну освіту 2015 року в обсязі 0,0004% ВВП, а приватні організації - 0,000002% ВВП. За даними Державної служби статистики України, лише 1,3% закладів дошкільної освіти - тобто 189 - засновані на приватній формі власності, з них 39 - у Києві і ще 35 - у Київській області. Однак, згідно з даними порталу sadik.ua, на якому розміщують інформацію надавачі послуг дошкільної освіти, тільки в Києві закладів раннього розвитку та догляду і дошкільної підготовки налічується 180. Якщо додати їх до розрахунків, то вийде не так уже й мало. Однак більшість із зазначених закладів не мають статусу дошкільного закладу освіти та відповідної ліцензії. При цьому вони фактично працюють як садки повного дня. Це пояснюється наявністю законної можливости надавати послуги дошкільної освіти для фізичних осіб - підприємців на спрощеній системі оподаткування (шляхом відкриття відповідного КВЕД), що дозволяє істотно зменшити податкове навантаження, спростити процедуру започаткування бізнесу та знизити ступінь відповідальности таких підприємців. Останній пункт - найнебезпечніший, адже йдеться про фізичну та психологічну безпеку наймолодших дітей.

По-третє, попри досягнення Україною рекомендованого ЮНЕСКО рівня фінансування дошкільної освіти у відсотковому вираженні до ВВП, фактичні обсяги фінансування на одного вихованця є критично низькими. Так, частка видатків на дошкільну освіту в загальних видатках на освіту в Україні перевищує відповідні показники 21-ї країни ОЕСР. (див. рис. 1).

Проте показник державного фінансування, яке припадає на одного вихованця дошкільних закладів освіти і свідчить про фінансові можливості надання якісної дошкільної освіти, є низьким: за розрахунками Світового банку, 2016 року він становив 716,2 дол. США¹, що значно нижче від рівня сусідніх з Україною країн - членів ЄС (див. табл. 1).

У період з 2013 року по 2016-й показник державного фінансування, що припадає на одного вихованця дошкільних закладів освіти, скоротився в Україні (на відміну від сусідніх країн ЄС) на 25%: з 962,9 дол. США 2013 року до 716,2 дол. США 2016-го (якщо рахувати за індексом курсу долара США 2015 року) та майже вдвічі з урахуванням зміни курсу долара США: з 1634,9 дол. США 2013 року до 717,3 дол. США 2016-го.

Які кроки необхідні?

В умовах, що склалися, доцільно розглянути альтернативні схеми фінансування дошкільної освіти із залученням неурядових організацій, приватних компаній та інвесторів до будівництва нових закладів дошкільної освіти. Доцільно стимулювати ліцензовані приватні заклади освіти, надавши їм державну підтримку, що передбачає, по-перше, спрощення процедур отримання ліцензії на надання послуг дошкільної освіти та перегляд кількости необхідних дозвільних документів і термінів їх отримання, а по-друге - участь держави у фінансуванні ліцензованих приватних закладів дошкільної освіти. Зауважимо, що в країнах ЄС та ОЕСР функціонують приватні заклади освіти з державною часткою фінансування. Так, у Німеччині обсяги фінансування дошкільної освіти, що надається в межах приватних навчальних закладів, перевищують обсяги фінансування державних дошкільних навчальних закладів у 1,6 разу: 2015 року з 17 181,5 млн євро загального обсягу фінансування дошкільної освіти на приватні дошкільні навчальні заклади припадало 10 553,2 млн євро. Державна частка у фінансуванні приватних закладів дошкільної освіти дає змогу знизити завантаженість державних закладів, виступає формою державної підтримки приватного сектора, який працює в суспільно-корисній сфері, а також забезпечує контроль якости послуг у приватних закладах освіти.

Яка роль державної підтримки?

Державне забезпечення дошкільної освіти відноситься до прямої негрошової підтримки сімей з дітьми. Пряма грошова підтримка сімей з дітьми - це: грошова допомога на дітей; грошова допомога у зв'язку з вагітністю, пологами і по догляду за дитиною та інша грошова допомога. За висновками ЮНІСЕФ, найвагомішим інструментом збільшення чисельности дітей, охоплених дошкільною освітою, є грошова допомога сім'ям з дітьми. Найбільші обсяги грошових виплат сім'ям з дітьми по відношенню до ВВП 2015 року здійснювали Люксембург (2,51%), Велика Британія (2,25%), Естонія (2,01%), Австрія (1,95%), Бельгія (1,79%), Угорщина (1,73%), Ірландія (1,64%), Франція (1,51%) і Чехія (1,5%) (див. рис. 2).

На відміну від більшости країн ОЕСР, сукупні обсяги грошових виплат сім'ям з дітьми в Україні є незначними. Крім того, 2017 року, порівняно з 2010-м, вони скоротилися більш ніж утричі - з 0,034% ВВП 2010 року до 0,01% ВВП 2017-го (див. табл. 2).

Водночас слід зазначити, що 2019 року в Україні було запроваджено дві програми прямої державної підтримки сімей з дітьми та одну програму непрямого - податкового - стимулювання. Так, податкова підтримка сімей з дітьми, які долучаються до комерційних (у т.ч. тих, що надаються на базі державних закладів освіти) програм розвитку дітей раннього віку, здійснюється наданням податкової знижки на відповідні витрати. Згідно з пп. 166.3.3 Податкового кодексу України, до переліку витрат, які відносяться до податкової знижки платника податку на доходи фізичних осіб, дозволено включати суму, сплачену платником податку на користь надавачів послуг дошкільної освіти.

У межах реалізації пілотного проекту із соціального захисту сімей з дітьми та підтримки розвитку відповідального батьківства, з 1 вересня 2018 року при народженні дитини надається одноразова натуральна допомога "пакунок малюка", а з 1 січня 2019-го заплановано державне відшкодування послуги "муніципальна няня" - для догляду за дитиною до трьох років. Послуга "муніципальна няня" передбачає відшкодування витрат сімей на оплату послуг няні в розмірі прожиткового мінімуму на дітей віком до шести років.

Наразі оцінювати результативність цих програм зарано, оскільки звітність щодо їх фінансування поки що недоступна.

Рівень залучення дітей до програм раннього розвитку залежить від обсягів підтримки сімей з дітьми. Тому соціальна політика в Україні має спрямовуватися на зростання рівня благополуччя сімей з дітьми, зокрема за рахунок збільшення державної фінансової підтримки таких сімей.

Насамкінець зауважимо, що вітчизняна система фінансування дошкільної освіти потребує оновлення:

- ресурсного - шляхом диверсифікації джерел фінансування дошкільної освіти із залученням приватного капіталу;

- структурного - зміна структури об'єктів фінансування з переважанням частки фінансування необоротного капіталу дасть змогу розвантажити заклади дошкільної освіти;

- обсягового - збільшення фінансування, що припадає на одного вихованця, дасть змогу підвищити якість дошкільної освіти;

- системного, що означає інтегрування дошкільної освіти в єдину програму розвитку сфери раннього дитинства;

- концептуального - нормативно-документальної формалізації статусу дошкільної освіти як найвагомішого компонента інвестування в ранній розвиток дітей та інформування суспільства про важливість заходів дошкільної освіти.

¹ Долари США в постійних цінах 2015 року. Згідно з методологією Світового банку, для розрахунку цінових показників у постійних доларах США першим кроком визначається ціновий індекс як відношення фактичного цінового показника до цінового показника обраного року - у нашому випадку 2015-го (таким чином, 2015 рік дорівнює одиниці). Другим кроком індекс кожного року множать на фактичний ціновий показник відповідного року.