Дитина пропускає школу — батькам може зателефонувати поліція. Що змінила нова постанова уряду

Уявіть: ваша дитина два тижні не ходить до школи, і це не прогул, ви знаєте про причини: хвороба, родинні обставини, евакуація. Можливо, ви зателефонували класному керівнику або написали у Viber. А може, взагалі забули це зробити — нічого страшного, гадаєте ви, потім принесете довідку від лікаря чи заяву «за сімейними обставинами».

І раптом вам телефонує поліція.

Саме такий сценарій став можливим після 25 лютого 2026 року, коли Кабінет міністрів ухвалив постанову №241. Технічний документ із непримітною назвою — «Про внесення змін до Порядку ведення обліку дітей дошкільного, шкільного віку, вихованців та учнів» — змінив одну, але важливу річ: тепер інформація про дітей, які «випали» з навчання, потраплятиме до ювенальної поліції та служби у справах дітей майже автоматично — іноді навіть без тижнів очікування, як це було раніше. Причому йдеться не лише про школярів — нові правила стосуються й дошкільнят.

Для більшості сімей це нововведення нічого не змінить. Але для тих, хто часто залишає дитину вдома, влаштовує під час навчального року неофіційні «лижні канікули», чия дитина довго хворіє, навчається в іноземній школі або просто не підтримує зв’язку з українською школою, правила стали жорсткішими.

Що змінилося?

До 2026 року школа фіксувала статус «не охоплена навчанням» спеціальною позначкою в електронному профілі дитини в державній системі АІКОМ (Автоматизований інформаційний комплекс освітнього менеджменту). Це цифрова система управління освітою, в якій збирають і аналізують освітні дані. Доступ до системи мають школи, органи управління освітою та уповноважені державні органи.

«Наздоганяти» втрачене: чи будуть діти навчатися в школах влітку

Раніше школа могла надати такий статус лише після 10 робочих днів відсутності поспіль без поважних причин. Опісля інформацію передавали органам управління освітою «за потреби», а вже ті вирішували, чи повідомляти поліцію або службу у справах дітей. Як наслідок, процес міг тягнутися тижнями.

Тепер механізм інший. Після появи в системі позначки «не охоплена навчанням» відповідальна особа в школі зобов’язана невідкладно передати інформацію підрозділам ювенальної превенції Національної поліції та службі у справах дітей — через електронні канали або автоматично через систему. Тобто 10-денного порогу не скасовано, але реагування на нього з боку держави стало жорсткішим: те, що раніше могло займати тижні, тепер відбувається майже миттєво. Є факт, зафіксований у системі АІКОМ, — запускається механізм державного контролю.

Хто саме ставить позначку й у яких випадках?

Позначку про те, що дитина «не охоплена навчанням», у системі АІКОМ ставить відповідальна особа в школі. Зазвичай це уповноважений працівник закладу — секретар або заступник директора з навчально-виховної роботи, якого призначено наказом по закладу. На практиці в більшості шкіл первинну інформацію про відсутність учня фіксує класний керівник, а остаточне рішення щодо присвоєння статусу «не охоплена навчанням» ухвалює директор або уповноважений ним заступник. Саме ця посадова особа несе юридичну відповідальність за коректність внесених у систему даних.

Позначку «не охоплена навчанням» ставлять у випадках, коли дитина не зарахована до жодного закладу освіти або довго не відвідує школу без поважних причин.

Важливо: один день пропуску, два чи навіть тиждень іще не є підставою для такого статусу, навіть якщо батьки не пояснили причини відсутності дитини. Хоча краще таки підтримувати контакт зі школою. Але якщо пропуск — більш як 10 днів, однак батьки повідомили школу про причину відсутності (хвороба, поїздка, сімейні обставини), статусу також не ставлять.

Судові справи за пропуски: що вже є на практиці

Відповідальність батьків за невідвідування дитиною школи — не нова норма. Вона існує вже кілька років і породила реальні судові справи. З ухваленням постанови №241 цей механізм притягнення до відповідальності зможе працювати швидше.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Громади зможуть доплачувати вчителям позашкілля – Рада змінила законодавство

Стаття 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність батьків за невиконання обов’язків щодо виховання та навчання дітей. Санкція — штраф від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі першого порушення та від 100 до 300 — у разі повторного.

Такі справи вже розглядають у судах України, і щороку їх стає більше: поліція складає протоколи, суди виносять постанови.

У крайніх випадках — коли дитина перебуває в небезпеці або батьки систематично ухиляються від виконання своїх обов’язків — служба у справах дітей може ініціювати обмеження або позбавлення батьківських прав через суд. Такі справи в Україні теж є, хоча їх значно менше.

Що змінюється для сімей, які перебувають за кордоном?

Якщо дитина навчається в іноземній школі або дистанційно в українській — важливо, щоб цю інформацію було офіційно зафіксовано в українському закладі освіти.

На що варто звернути увагу батькам за кордоном:

• Якщо дитину зараховано до іноземного навчального закладу, батьки мають повідомити про це українську школу за місцем проживання. Бажано письмово (електронним листом із підтвердженням). Це не знімає дитину з обліку в Україні, але є підставою вважати причину відсутності поважною.
• Якщо дитина навчається дистанційно в українській школі, важливо, щоби школа реально фіксувала її присутність на уроках, а не просто обліковувала семестрові й тематичні оцінки.
• Варто пам’ятати: якщо родина зовсім не контактує зі школою — саме такі діти першими потраплять у поле зору нової системи обліку.

Наразі чіткого переліку документів, які підтверджують навчання за кордоном як «поважну причину», немає. МОН не надало відповідних роз’яснень — а отже, кожна школа вирішує це самостійно, що створює ризики непорозумінь.

Що змінюється для дітей у садочках?

Для дошкільнят система обліку функціонує так само: якщо дитина не відвідує жодного дошкільного закладу й батьки не подали жодної інформації про причини — вона може отримати статус «не охоплена навчанням» (тобто в цьому разі — дошкільним вихованням). Далі запускається той самий ланцюжок: електронна система, служба у справах дітей, потенційно — поліція.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Європейська освіта в Україні: там, де директори бачать можливості, батьки школярів — труднощі

Що важливо знати батькам дошкільнят:

• Якщо дитина не ходить до садочка, це не є автоматичним порушенням. Батьки мають право виховувати дитину вдома (сімейне виховання), але про це варто офіційно повідомити орган управління освітою.
• Якщо дитина записана до садочка, але не відвідує його протягом тривалого часу без поважної причини, це може стати підставою для перевірки.

Головна проблема: що таке «поважна причина» 2026 року

Якщо реакція школи залежить від того, наскільки поважною є причина відсутності, постає ключове питання: що саме вважати поважною причиною? Постанова Кабінету міністрів не містить чіткого переліку таких причин, отже, на практиці рішення залежить від оцінки класного керівника або директора. Є кілька застережень.

У мирний час це могло бути не так критично, але зараз створює простір для непорозумінь і навіть зловживань.

Батьки часто повідомляють школу про відсутність дитини у Viber чи Telegram. Та чи достатньо цього? Чи обов’язково потрібна медична довідка, заява чи інший документ?

Якщо школа фактично сама визначає, наскільки поважною є причина відсутності дитини, озвучена батьками, для цього вона може захотіти знати деталі сімейної ситуації. І тут постає інше питання: наскільки школа має право вимагати таку інформацію?

Серед школярів стрімко знижується рівень споживання україномовного інтернет-контенту — дослідження

Конституція України (стаття 32) забороняє втручання в особисте та сімейне життя, крім випадків, передбачених законом. Рішення Конституційного суду 2012 року прямо визначає: відомості про обставини життя сім’ї є конфіденційною інформацією. Стаття 182 Кримінального кодексу передбачає відповідальність за незаконне збирання або поширення таких даних.

Якщо школа вимагає від батьків надати деталі, не передбачені законом, батьки мають право письмово запитати в управлінні освіти: на підставі якого саме нормативного акта це робиться? Посилання на Конституцію, рішення КСУ та КК у такому зверненні — потужний аргумент.

Держава посилила контроль — це факт. Та чи готова вона пояснити правила гри всім учасникам процесу — велике питання.

Замість висновку: що новація означає для батьків

Постанова №241 сама собою не є проблемою. Діти, яких роками не бачать ні в школі, ні вдома, справді потребують уваги держави. Але контроль без чітких роз’яснень — це не захист, а тиск. Поки Міністерство освіти і науки не надасть чітких пояснень щодо проблемних питань, батьки й школа перебуватимуть між молотом і ковадлом.

Постанова №241 прискорила систему реагування на пропуски дітьми школи, але не зробила її ефективнішою.

А наразі для батьків є проста порада: якщо ваша дитина не йде до школи — повідомте про це заклад освіти. У будь-який спосіб, але так, аби це можна було підтвердити: SMS, електронний лист, заява. Важливо, щоб залишився задокументований слід вашого повідомлення.