Чому лід не тоне?

Святковий оркестр біля входу до столичного видавництва «Київська правда» зустрічав минулої п’ятниці незвичних гостей: 300 дітлахів зі всієї України — найактивніших читачів ігрової газети для саморозвитку дітей «Я сам(а)». Усі вони з’їхалися на ювілей видання, яке зуміло за короткий час стати справжнім другом для тисяч допитливих малят.

Зустріч із улюбленою газетою перетворилася для маленьких читачів на справжнє свято. Вони не лише дізналися, як народжується друковане слово, а й весело провели час в іграх, конкурсах, вікторинах, узяли участь у концертно-розважальній програмі з призами-сюрпризами, скуштували «іменинного» коровая, отримали подарунки й грамоти, а на «закуску» — безплатні путівки до Карпат.

Усе свято готувалося в редакції газети з вигадкою і великою любов’ю до дітей, багато хто з яких став для головного редактора Тетяни Кондратенко друзями — а друзям хочеться запропонувати найкраще.

— Наша газета почала виходити у квітні 1997 року під «крильцем» редакції «Вечірнього Києва», — розповідає Тетяна Григорівна. — Видаємо ми її власним коштом — ніякої фінансової підтримки ні від держави, ні від спонсорів не отримуємо. Проте ось уже стільки років видання живе і радує малят по всій країні. «Я сам(а)» орієнтована на читання всією сім’єю, вона допомагає дітям у навчанні, творчому розвитку, формуванні активної життєвої позиції, спонукає мислити, читати, не лише здобувати нові знання, а й пізнавати світ.

Найперше, що тішить у газеті, — гарна літературна українська мова і цілковита відсутність усіляких монстрів, якими сьогодні рясніють практично всі видання для дітей. Зате у виданні багато віршів наймолодших читачів, пісень, ігор, інструкцій із виготовлення виробів, завдань на розвиток уваги, а також безліч корисної інформації для допитливих.

Так, в останніх випусках часопису в рубриці «Таємниці довкілля» просто і захопливо розповідається про властивості води. Наприклад, чому лід не тоне або як завжди мати вдома свіжий хліб. Неабиякою підмогою стала газета і для багатьох учителів, які можуть на її сторінках обмінюватися досвідом, розкривати секрети педагогічної майстерності, ділитися власними напрацюваннями. Скажімо, де ще сьогодні можна знайти опис уроку-екскурсії в минуле нашої країни, на якому образно, дохідливо й ненав’язливо розповідається про історію становлення нашої державності, виникнення козацтва та виховання гордого й незалежного українського характеру?

На жаль, ентузіазму творців газети та її читачів анітрохи не поділяють чиновники — усі ці роки вони ніби не помічали видання, лише зрідка виділяючи мізерні суми на підтримку україномовної преси (є така норма в законодавстві). Втім, у газеті особливо не нарікають — назва зобов’язує.