АЛЛО, СКРИВДИЛИ СТУДЕНТА!

Вступне слово на своїй недавній прес-конференції, приуроченій дню працівника освіти, головний освітянин країни присвятив аналізові досягнень і проблем галузі.

До безумовного позитиву Василь Кремень зараховує дедалі більшу увагу держави до цієї щонайважливішої сфери. Свідчення того — підвищення зарплати українським учителям за рік на 32% (сьогодні вітчизняний педагог у середньому одержує 360 грн. на місяць). Поліпшилося в цілому фінансування галузі. На відміну від попереднього, нинішнього року повністю вдалося виконати дев’ятимісячний план із фінансування програми комп’ютеризації вітчизняних шкіл. Таким чином, 800 новеньких комп’ютерних класів уже вирушили на «ПМЖ» у сільські навчальні заклади середньої ланки. А якщо грошових перебоїв не буде до кінця 2003-го, слідом за першими вісьмастами у школи української глибинки поїдуть ще стільки ж їхніх «побратимів». Уперше за останні роки нинішнього літа не було і зволікань, пов’язаних із друкуванням нових підручників: за всі 15 мільйонів примірників свіжоспеченої шкільної літератури держава розрахувалася акурат до 1 вересня.

За словами Василя Григоровича, поточного навчального року істотно зменшилася кількість дітей, котрі не відвідують школу. Відповідно до даних МВС, на 1 вересня 2003-го в країні було 9,9 тис. таких підлітків. Найбільше злісних прогульників нарахували в Луганській області — 1015 хлопчиків і дівчаток, у Донецькій — 815, в Одеській — 645 та Івано-Франківській — 583. На сьогодні 60% неохочих учитися все-таки вдалося посадовити за парти.

До початку навчального року освітяни країни підійшли без заборгованостей із зарплат. Більше того — у Київській, Вінницькій областях та в столиці країни стартувала програма доплат директорам шкіл понад нормативи, визначені міністерством.

Трансформації, точніше — вихід на державний рівень очікує наступного року програму «Шкільний автобус». На її реалізацію держбюджетом-2004 передбачено 34 млн. грн. МОН оголосить тендер на закупівлю автобусів, а потім займеться їх розподілом. Одна з умов постачання — регіон і сам не повинен ігнорувати проблему. Лише придбавши один-два транспортних засоби за рахунок місцевого бюджету, можна розраховувати на державну «прибавку».

Нинішнього року істотно збільшилася кількість студентів вузів І—ІV рівнів акредитації: більш як половина випускників українських шкіл поповнила ряди вітчизняного студентства. Плюс 250 тисяч учорашніх десяти-, одинадцятикласників стали учнями системи профтехосвіти.

На порозі великих змін усі навчальні заклади Донецької області. Місцеве управління освіти та науки спільно з МОН готують програму переходу всіх дитсадків, шкіл, ПТУ і вузів регіону на українську мову. Безумовно, підкреслив міністр, українізація не стане для освітян області чимось на кшталт снігу на голову, програма матиме еволюційний характер. Але в ній, зокрема, чітко буде зафіксовано, з якого місяця якого року кожен навчальний заклад або повністю перейде на державну мову, або стане двомовним. Правда, терміни ці будуть цілком ліберальні, отож і вчителі, і батьки, і школярі повністю зможуть підготуватися до нововведення. До речі, Василь Кремень переконаний: слідом за піонерами починання підтримає, зокрема, керівництво АР Крим.

Міністр освіти й науки України проінформував журналістів і про те, що буквально днями на спільному засіданні колегії МОН та президії АПН схвалено два вельми важливих документи — проекти Держстандарту середньої освіти й Концепції профільної освіти. Про перший розповідати немає сенсу: «ДТ» про нього неодноразово писало плюс сам проект розміщений на web-сторінці МОН (www.mon.gov.ua). А стосовно проекту концепції, то вона передбачає «профілізацію» старшої школи за п’ятьма напрямами — суспільно-гуманітарним, природно-математичним, технологічним, художньо-естетичним та спортивним. Профіль навчання охоплює таку сукупність предметів: базові, загальноосвітні, профільні й курси на вибір. Слід додати, що «профілізація» вітчизняної старшої школи — справа аж ніяк не завтрашнього дня. За словами міністра, уже нинішнього року близько 40% українських старшокласників тією чи іншою мірою випробують на собі всі плюси та, природно, неминучі на перших етапах впровадження мінуси нововведення.

До речі, про мінуси і проблеми, правда, уже в масштабах усієї галузі. Із найгостріших — зарплата освітян і матеріально-технічне забезпечення навчального процесу. Робота з нарощування оплати праці педагогів, пообіцяв Василь Кремень, триватиме, не за горами й зрушення у справі модернізації навчального обладнання: уже розроблено відповідну державну програму. Її, підкреслив міністр, попри витратність, обов’язково буде ухвалено й реалізовано.

Не забув керівник галузі згадати і про неприпустимість незаконних поборів, що їх практикують багато престижних навчальних закладів середньої ланки:

— У деякі школи й ліцеї Києва дитині складніше вступити, ніж в університет. Я не раз казав, — нагадав присутнім пан Кремень, — що в усіх країнах громадськість матеріально підтримує школу. Але ця підтримка має бути абсолютно добровільною та прозорою. Для цього кожному навчальному закладу слід відкрити відповідний рахунок, і всі кошти повинні йти лише через нього.

А ще нинішнього року, пригрозив міністр, буде непереливки багатьом вузівським викладачам, котрі дозволяють собі, приміром, прозорі (у вигляді свідомого заниження студентських екзаменаційних оцінок) натяки на винагороду. Тепер не лише в період випускної-вступної кампанії, а й під час вузівських сесій у МОН працюватиме спеціальний телефон довіри, куди зможе подзвонити кожен студент, що вважає себе несправедливо скривдженим.