Зниження цін на нафту сланцеві проекти США компенсують подальшим розвитком технологій

Продуктивність бурових установок у США за рік зросла на 34%, таким чином, значний видобуток нафти в США буде зберігатися навіть після закриття ряду бурових через здешевлення нафти, відзначають Сергій Сапєгін і Геннадій Рябцев у своїй статті для ZN.UA.

Аналітики спростовують твердження, що лютневе зростання цін на нафту пов'язане зі скороченням кількості діючих бурових у США (до 1200 за даними газети "КоммерсантЪ") і кінцем, таким чином, "сланцевого буму".

По-перше, закриття бурових установок виявилося не настільки стрімким, як писали російські ЗМІ. За даними Baker Hughes, в грудні 2014 року в США працювало не 1200, а 1882 бурових, що в 13 разів більше, ніж у Європі, і вдвічі, ніж в Росії.

По-друге, продуктивність 1530 верстатів, які в середньому використовувались на нафтових родовищах США, за рік зросла на 34%. Тому, якщо зменшення інвестицій через зниження цін на нафту і скоротить кількість установок до названих "Комерсантом" 1200, то вони видобудуть стільки ж, скільки 1680 бурових, які працюють з продуктивністю 2014 року.

Наприклад, в американській EOG Resources - піонера "сланцевого буму" - на буріння однієї свердловини йде всього 4,3 дні (в 3,3 рази швидше, ніж в 2012 р.). І при ціні $ 40 за барель компанія буде мати десятивідсоткову норму прибутку.

Таким чином, немає ніякої "граничної ціни", після досягнення якої, будуть розорені ті, хто видобуває дорогу сланцеву нафту. Незважаючи на те, що зі зниженням котирувань нерентабельними будуть ставати все більше свердловин, завдяки триваючому вдосконаленню технологій кількість окупних свердловин також буде зростати.

У свою чергу, в Росії на даний момент працюють 1120 установок нафти, які відпрацювали свій ресурс. Між тим, для збереження видобутку на нинішньому рівні РФ необхідно замінювати по 400 бурових щорічно, тоді як її заводи здатні випустити лише 55-60.

В результаті сланцева нафта США, незважаючи на свою відносну дорожнечу в порівнянні з традиційною нафтою, буде і далі заповнювати ізольований американський ринок, перенаправляючи в Європу і Азію дешеву саудівську нафту, що, в свою чергу, витіснить з даних ринків продукцію "неповоротких російських компаній".

Отже, на світовому ринку нафти, вважають аналітики, і далі відсутні фундаментальні причини, здатні змінити сформований в середині 2014 року спадний ціновий тренд, а подорожчання північноморської нафти до $ 57-$ 59 за барель обумовлено особливостями біржового ціноутворення і буде короткочасним.

Докладніше читайте у статті Сергія Сапєгіна і Геннадія Рябцева Новітній нафтовий порядок.