Жеваго доведеться пояснити акціонерам Ferrexpo, чому вони заплатять $300 млн за його інсайдерські кредити - аналітик

Після рішення апеляційного суду, який підтвердив законність вимог до Полтавського ГЗК на 4,7 млрд грн, мажоритарний власник Ferrexpo  Костянтин Жеваго буде змушений пояснити своїм іноземним інвесторам, чому його банк у 2015 році використав $150 млн Ferrexpo для погашення інсайдерських кредитів інших компаній українського підприємця, а також, чому тепер Ferrexpo має заплатити ще $150 млн, щоб закрити свої зобов’язання за договорами поруки Полтавського ГЗК.

Про це пише фінансовий аналітик Олексій Кущ на своїй сторінці у Facebook.

Кущ проаналізував публікацію прес-релізу Полтавського ГЗК, що з нього намагаються списати неіснуючий борг у 4,7 млрд грн, і наполягає на недоцільності спроб власника ГЗК, мільярдера Костянтина Жеваго видати наявність боргових претензій до його компаній за переслідування законослухняного бізнесу.

Аналітик нагадує, що Жеваго перебуває у розшуку ДБР та НАБУ за розкрадання 2,5 млрд грн вкладників його колишнього банку «Фінанси та кредит» та за хабар 2,7 млн доларів голові Верховного суду.

«Жеваго намагається натягнути на себе «маску» Ігоря Мазепи та хайпанути на кейсі власника Concorde Capital, ніби держава і тут переслідує чесного бізнесмена. Принципова відмінність цих двох випадків – за Мазепу публічно заступилась бізнес-спільнота, в той час як про тиск на «підприємця та мецената» Жеваго говорять лише менеджери на зарплаті та близькі до нього медіа. Мені захотілося розібратися, що відбувалося», - пише фінансист.

Кущ зазначив, що у серпні 2015 року банк «Фінанси та кредит», що належить Жеваго, був проблемним та мав перейти під контроль держави.

«У банку обліковується депозит Полтавського ГЗК, кошти з якого давно розійшлися на інсайдерське кредитування і які ніхто і не планував повертати.  Грошей на рахунках банку немає. Але якщо ти власник банку, ти можеш використати ці віртуальні $150 млн Полтавського ГЗК, щоб списати реальні борги своїх 12 підприємств», - зазначає аналітик.

За його словами, для цього ГЗК і підписав договори поруки: за місяць кредити погасили порукою ГЗК, хоча реального руху коштів не було. А коли банк опинився під контролем держави, можливості пред’явити претензії боржникам по погашеним порукою кредитам вже не було. Як і виплатити вкладникам їхні втрачені в банку кошти.

Олексій Кущ підкреслив, що всю провину за неповернення іноземним інвесторам 150 млн доларів депозиту Жеваго повісив на державу, заявивши, що договорів поруки не існувало, а кошти списали незаконно, тобто вкрали. Після цього Ferrexpo пішла до суду, вимагаючи від ФГВФЛ внести $150 млн до реєстру кредиторів банку, щоб держава компенсувала ці кошти.  У 2019 році суд прийняв сторону Жеваго, внаслідок чого Фонд анулював списання, відновив борг позичальників та записи на рахунках Полтавського ГЗК про наявність коштів. Після цього борги банку було продано через аукціон.  

Проте у червні 2022 року Верховний Суд визнав, що договори поруки були, і банк мав право вимагати від поручителя погасити борги боржників, але після того, як вони були продані на аукціоні, повторно списати їх було неможливо. Тому компанія, яка викупила ці борги, пред’явила вимоги Полтавському ГЗК. 

Нещодавно апеляційний суд підтвердив законність вимог до Полтавського ГЗК на 4,7 млрд грн, але сторона Жеваго вважає це рішення корупційним.

«Жеваго буде змушений пояснити своїм іноземним інвесторам, чому його банк використав $150 млн Ferrexpo для погашення інсайдерських кредитів інших компаній Жеваго, а тепер, чому Ferrexpo  має заплатити ще $150 млн, щоб закрити свої зобов’язання за договорами поруки. І вкотре зробити винною державу не вийде», - підсумовує Олексій Кущ.