"Зарплатна" реформа Яценюка поставила хрест на детінізації зарплат

Експерти та підприємці вважають, що запропонована урядом у Податковому кодексі "зарплатна" реформа не здатна реально стимулювати легалізацію заробітних плат, збільшивши надходження до Пенсійного фонду, з тієї причини, що ставки фіскальних відрахувань залишаються надто високими.

Про це в статті для DT.UA пише Юлія Самаєва.

"Реальних передумов виведення зарплат з "тіні" у нинішньому наборі пропонованих нововведень не спостерігається. Експерти неодноразово звертали увагу Мінфіну на те, що незначне зменшення ставок очікуваного ефекту не дасть, тому що платити в "конвертах" все одно буде вигідніше. Мінфін і Державна фіскальна служба слухали, кивали та продовжували робити по-своєму. Підсумок: система, що запрацювала, передбачає навіть не зниження ставки, а застосування понижуючого коефіцієнта", - пише автор.

Вона нагадує, що спочатку реформа передбачала зменшення не лише єдиного соціального внеску (ЄСВ), а й податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). У комплексі цей механізм міг би спрацювати. "Але компенсаторів не знайшлося, адже скорочувати держвидатки ніхто не планував. Коли в реформі залишилося тільки зниження ЄСВ, стало зрозуміло, що очікуваного ефекту не буде. Але фінальна редакція, яка встановлює додаткові умови, просто поставила хрест на детінізації, фактично зробивши реформу неможливою", - йдеться в статті.

DT.UA уже писало про те, що виконати умови застосування понижуючого коефіцієнта не зможе практично ніхто. Для цього юрособам необхідно підвищити в 2,5 разу базу нарахування ЄСВ (від середнього показника 2014 р.), середню зарплату на підприємстві збільшити мінімум на 30% порівняно з 2014-м, а середній платіж за одного застрахованого - до 700 грн. З 2015 р. запроваджується також обов'язкова сплата єдиного внеску для СПД на загальній системі, незалежно від наявності доходів. Платити єдиний соцвнесок вони мають у розмірі загальної ставки, помноженої на річний дохід. Якщо ж доходів немає, то ЄСВ платиться, як і у випадку з СПД-єдиноподатниками, у розмірі щомісячного мінімального страхового внеску. Звільнено від сплати внеску лише "єдинників", які є пенсіонерами за віком чи інвалідами.

Справді, великий легальний бізнес, який з урахуванням інфляції встиг підвищити зарплати співробітникам, одержав певну пільгу. Але в українських реаліях ця можливість була лише у великих компаній з іноземним капіталом, які становлять незначну частку від загальної кількості платників податків. Та й чи в пільзі полягала мета реформи?

Понижуючий коефіцієнт - це ще не зниження ставки. При цьому сам коефіцієнт застосовується не на всю виплату, а на суму перевищення двох мінімальних заробітних плат (МЗП).

У таблиці видно, що, використовуючи запропоновані Кабміном умови, "сіру" зарплату платити вигідніше навіть при 15-відсоткових витратах на оготівковування. Крім того, у розрахунках використовується середня зарплата для столиці - 5494 грн, для регіонів ця цифра знижується до 3 тис. Висновки очевидні: Мінфін лише ускладнив формулу розрахунку збору, не створивши реальних можливостей для її застосування.

За словами Юлії Дроговоз, експерта Української спілки промисловців і підприємців, небагато тих, хто звернувся до податкової з бажанням застосувати нові норми, зіштовхнулися з відсутністю реального механізму їхнього впровадження. "На сьогодні застосувати на практиці понижуючі коефіцієнти до ставок ЄСВ неможливо. Навіть ті, хто зважився "зробити крок назустріч" уряду, зіштовхуються з великою кількістю проблем. А от санкції вже діють, саме з ними жодних проблем немає", - пояснив експерт.

Підтверджує ці слова й Ілля Несходовський, експерт РПР групи "Податкова реформа", звертаючи увагу на те, що методика для відрахувань ЄСВ за новою схемою попросту відсутня. "У нас є і "декретники", і лікарняні (як оплачувані, так і неоплачувані), у нас є неповний робочий день, позмінна робота, та елементарна плинність кадрів. Відсутність методики, яка враховує всі ці моменти, унеможливлює застосування нової системи", - зазначає він.

"При цьому треба врахувати, що з 1 січня 2016 р. відбудеться підвищення коефіцієнта з 0,4 до 0,6. І вийде, що ті, хто заради легалізації сьогодні покаже свій реальний фонд заробітної плати та застосує коефіцієнт 0,4, будуть "покарані" державою. А хто сказав, що це буде 0,6? - переймається запитанням Юлія Дроговоз. - Де гарантії, що з 2016 р. не розпочнеться застосування повної ставки без будь-яких понижуючих коефіцієнтів? Просте зниження ставок, а не запровадження понижуючих коефіцієнтів, викликало б більше довіри. Навіть при створенні ідеальних умов, з врахуванням податкових змін, які не припиняються з 2014 р. , бізнесу знадобиться час, щоб переконатися в постійності законодавчих новацій. Поки що вважати так підстав немає".

При цьому штрафи за порушення у відрахуваннях збору посилились і підвищилися. За ненадання, несвоєчасне надання чи надання не за встановленою формою звітності по ЄСВ застосовується штраф у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, скромні 170 грн. За ті самі дії, здійснені платником єдиного соціального внеску, до якого впродовж року вже був застосований штраф за таке порушення, - у розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, це вже 1020 грн. Теж, здавалося б, некритично. Але за несплату чи несвоєчасну сплату єдиного внеску замість 10% тепер стягуватимуть до 20% вчасно не сплачених сум. А у разі донарахування сум вчасно не нарахованого ЄСВ замість 5% - 10% від зазначеної суми за кожний повний чи неповний звітний період.

Детальніше читайте в статті Юлії Самаєвої Єдиний соціальний пшик.