Середньорічні надходження прямих іноземних інвестицій (ПІІ) в Україну у 2015-2017 рр. становили близько 3 млрд дол. США, і левова частка з них була пов'язана з конвертацією боргів банківського сектору у капітал або залученням міжфірмового боргу. При цьому, ці суми у рази менші від річних обсягів залучених Україною ПІІ у докризовий період та абсолютно не відповідають економічним потребам національної економіки. Адже саме прямі інвестиції мають виступати джерелом в інвестицій в основний капітал вітчизняних підприємств, якщо ми ставимо за мету вийти на співвідношення валових інвестицій в основний капітал до ВВП на рівні 25-30%, що дасть можливість прискорити економічне зростання до 5-7% на рік.
Про це у своїй статті для DT.UA пише Євген Степанюк, начальник управління реформування фінансового сектору НБУ. На його думку, для забезпечення ефективної абсорбції цих інвестицій мають бути створені необхідні передумови, зокрема, очищення, розвиток та поглиблення фінансових ринків, забезпечення надійного захисту прав кредиторів тощо.
"Відповідні законопроекти вже розроблені та перебувають на розгляді Верховної Ради України. Паралельно до скорочення обмежень на валютні операції із нерезидентами мають також бути посиленні вимоги з макропруденційного регулювання, які поступово набуватимуть ключової ролі у забезпеченні стабільності фінансової системи та її захисту від макроекономічних шоків, - наголошує експерт. - Національний банк має враховувати ризики від надмірно швидкої лібералізації, пов'язані із більш високою імовірністю прояву фінансових шоків, у тому числі спекулятивних атак, які обумовлені утриманням значного відсоткового диференціалу за активами в національний та іноземній валютах, а також все ще високими інвестиційними ризиками в Україні, які відображає її далекий від інвестиційного суверенний рейтинг".
Детальніше про валютне регулювання читайте в матеріалі Євгена Степанюка "Валютна лібералізація в Україні: чим швидше, тим краще?" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".