Більшість вимог Заходу правильні і корисні саме для українців, а не для влади. Тому українська влада укладає угоду, отримує перший транш - 10-20% від суми позики, іноді другий, а потім просто порушує умови угоди з Заходом, і кредитна угода розривається. Починаються переговори про нову... Як правило, вибірка коштів за такими угодами не перевищує 20-30%. Другою причиною розірвання угод є інституційна слабкість влади (немає професійних кадрів) і корупція (прагнення чиновників отримати відкат з кожного отриманого і витраченого долара). Висновок - Захід теж не може ефективно організувати кредитування Україні на макрорівні.
Про це у своїй статті для DT.UA пише Олександр Савченко, ректор Міжнародного інституту бізнесу. Так, ЄБРР, МФК, ЄІБ надають кредити українським підприємствам і банкам. Але ці структури ставлять умовою своєї діяльності (розмір та кількість наданих кредитів) виконання угод з МВФ і ЄС.
"Коло замикається. Я оцінюю коефіцієнт корисної дії цих установ також на рівні 20-30%", - відзначає експерт.
За його даними, потенціал міжнародних фінансових організацій з проектного фінансування в Україні - на рівні 10 млрд дол. щорічно. ЄБРР - приблизно 3 млрд дол., МФК - 2 млрд, ЄІБ - 5 млрд. Останній в основному фінансує великі інфраструктурні проекти.
"Використання можливостей цих інститутів може забезпечити Україні темпи економічного зростання 8-9% на рік. Тоді, очевидно, кредити державі будуть не потрібні. Справа в тому, що приблизно 50% прямих іноземних інвестицій і валютних кредитів бізнесу будуть конвертовані у гривню і надійдуть в золотовалютні резерви НБУ. Таких надходжень, а це 5-6 млрд дол. щороку, буде цілком достатньо для обслуговування зовнішнього боргу України", - підкреслює ректор.
Він вважає, що кредитувати і допомагати треба не державним, а лише приватним і суспільним інститутам в Україні і безпосередньо українцям. Пора прибрати державу як посередника між Заходом і українцями.
Детальніше про проблеми з фінансовою допомогою Заходу читайте в матеріалі Олександра Савченка "Фінансовий і валютно-кредитний геноцид українців і бізнесу" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".