В Румунії протягом 2023 року розпочали роботу понад 300 українських компаній, пише "Інтерфакс-Україна". А з моменту російського вторгнення 24 лютого 2022 року на румунський ринок вийшли понад 775 українських компаній. Такі дані повідомив президент Торгово-промислової палати Румунії (The Chamber of Commerce and Industry of Romania, CCIR) Міхай Дарабан.
"Від самого початку агресії CCIR підтримав релокацію українських компаній. Залежно від секторів діяльності ми вважаємо, що переїзд буде своєчасним рішенням для українського бізнесу, оскільки в румунській економіці є сектори, які можуть прийняти нові компанії", - сказав він.
Український бізнес, який переїхав до Румунії минулого року, представлений у таких секторах економіки:
- IT-сектор - 121 компанія;
- сервісні послуги – 47 фірм;
- будівельні роботи житлових і нежитлових будівель - 33 підприємства.
Окрім цих бізнесів, є також компанії, що здійснюють торгівлю, автомобільні перевезення товарів, а також консалтинг у сфері бізнесу та управління.
Загалом, за даними Державної митної служби України, співпраця наших країн зросла більш ніж удвічі з 2022 року.
Імпорт із Румунії до України у грошовому і товарному вимірі складав:
- 0,8 млрд доларів у 2021 році (або 0,5 млн тонн товарів);
- 1,5 млрд доларів у 2022 році (1,1 млн тонн товарів);
- 1,6 млрд доларів у 2023 році (1,1 млн тонн товарів).
З України до Румунії експортували товари у таких обсягах:
- на 1,5 млрд доларів у 2021 році (або 3,4 млн тонн);
- на 3,9 млрд доларів у 2022 році (або 11 млн тонн);
- на 3,8 млрд доларів у 2023 році (або 11,7 млн тонн).
За словами Міхая Дарабана, для румунських компаній важливо, щоб в Україні розвивалися такі галузі:
- зелена енергетика;
- інформаційні технології;
- оборонна промисловість;
- транспорт;
- промисловість будівельних матеріалів;
- технології з доданою вартістю;
- аеронавтика.
Минулого року між ТПП України та ТПП Румунії було підписано меморандум, згідно з яким, мали створити платформу використання економічних можливостей, пов'язаних із майбутнім відновленням України. Однак, як повідомили в CCIR, платформа все ще перебуває у стадії розробки.
"Наразі ми не маємо необхідної інформації щодо конкретних проєктів реконструкції та їхньої пріоритетності, оскільки це прерогатива української влади", - повідомив Міхай Дарабан.
Він підтвердив, що поточна ситуація загострила проблеми, з якими стикаються румунські компанії на українському ринку.
"Важливо більше працювати над прозорістю динаміки економічного середовища в Україні, надаючи міжнародній бізнес-спільноті детальнішу інформацію про митне та податкове законодавство, нормативну та загальну правову базу України", - прокоментував він.
Раніше ми писали про те, що через два десятиліття після вступу до Європейського союзу і НАТО країни Східної Європи побоюються, що їх знову обійдуть стороною, коли наприкінці цього року відбудуться перестановки на вищих посадах в обох організаціях.