Днями Україна перетнула символічні 100 днів від історичного рішення Європейської Ради 14 грудня 2023 року про початок вступних переговорів із Європейським Союзом, але низку важливих рішень, які б мали ухвалити до цієї знаменної дати, відтермінували. Причини цього переносу детально розглядає у своїй статті для ZN.UA Надзвичайний та Повноважний посол України, голова ГО «Центр нових рішень» Костянтин Єлісєєв «Вступ України до ЄС: 100 днів без переговорів. 100 днів до переговорів».
Очікувалося, що за цей період українська влада завершить належне виконання чотирьох рекомендацій, визначених у звіті Європейської комісії про прогрес України за 2023 рік. Йдеться про ухвалення таких законопроєктів:
- про посилення спроможності НАБУ;
- щодо національних меншин;
- про лобіювання;
- розширення можливостей НАЗК.
ЄК, зі свого боку, мала підготувати й надати Раді ЄС на затвердження проєкт переговорної рамки, що визначатиме форму, зміст і алгоритм вступних переговорів.
Етапними подіями на шляху до відкриття перемовин мали стати такі дати:
- 12 березня — затвердження Єврокомісією проєкту переговорної рамки;
- 19 березня — засідання Ради ЄС із загальних питань, яка супроводжує всі рішення щодо політики розширення ЄС;
- 21 березня — засідання Європейської Ради, де лідери держав-членів ЄС мали благословити на найвищому рівні офіційний старт переговорів.
Саме в ці дати сторона ЄС мала, за оптимістичним сценарієм, ухвалити всі рішення, необхідні для фактичного запуску переговорів, і створити умови для скликання інавгураційної Міжурядової конференції Україна—ЄС.
«Мабуть, найпершою причиною перенесення термінів фактичного початку перемовин стали, хоч як це дивно, завищені очікування в самій Україні. З Києва постійно лунали сигнали про надзвичайний позитив і успіх у питанні просування шляхом зближення з ЄС. Роботу над сумлінним виконанням умов ЄС українська влада підміняла публічними популістичними заявами щодо прогнозних термінів завершення перемовин та вступу до Союзу, що ось-ось відбудеться. Чого варта лише необґрунтована заява урядовців про те, що «Україна буде готовою до членства в ЄС за два роки»!», — пише посол.
За його словами, рішення ЄС від 14 грудня 2023 року передбачало перспективи початку перемовин із Україною щодо вступу вже найближчим часом. Окрім того, в ньому йшлося й про пропозицію Раді ЄС ухвалити переговорну рамку вже після того, як буде виконано відповідні умови, викладені в рекомендаціях Єврокомісії. Йдеться про широко відомі сім рекомендацій ЄК для України, які визначили й довели до відома Києва в червні 2022 року:
- реформа Конституційного суду;
- продовження судової реформи;
- антикорупція, включно з призначенням керівника САП;
- боротьба з відмиванням коштів;
- втілення антиолігархічного закону;
- узгодження аудіовізуального законодавства з європейським;
- зміна законодавства про нацменшини.
Як відверто визнають європейські партнери, їх було сформульовано так, аби Київ міг максимально швидко й без складнощів упоратися з ними. Проте дорогоцінний час було втрачено. Замість обіцяних владою двох місяців ці рекомендації виконували більш як півтора року.
Внаслідок цього Україна не скористалася сприятливим вікном можливостей для старту переговорів 2023 року. На жаль, це вікно зачинилося в першій половині 2024-го через початок підготовки Брюсселя до червневих загальноєвропейських виборів, результати яких визначатимуть політичний розклад сил у Євросоюзі на наступні п’ять років.
Раніше ми писали про те, що Україна гостро потребує фінансової, військової та політичної підтримки з боку її західних союзників. Принаймні у питанні політичної підтримки ЄС досяг певних успіхів. Щодо фінансової допомоги, то він не зміг зробити крок назустріч у критичний момент, коли подальша допомога США висить на волосині.