Влада використовує концепцію монетизації субсидій для забезпечення інтересів теплопостачальників – думка

Уряд готовий запустити монетизацію субсидій для теплогенеруючих підприємств та скасувати клірингові розрахунки між НАК "Нафтогаз України" та теплопостачальниками, не створивши попередньо механізмів урахування реального споживання, прозорого тарифоутворення та верифікації одержувачів субсидій, що ставить реформу енергетичної сфери "з ніг на голову".

Про це у своїй статті для DT.UA пише Юлія Самаєва. За її словами, левова частка коштів, що виділяються державою на енергетичні субсидії, припадає на субсидії для теплокомуненерго (ТКЕ). Проконтролювати використання цих коштів, за її словами, практично неможливо.

"Основний обсяг субсидій був спрямований теплогенеруючим підприємствам, і їхнє використання складно проконтролювати. Саме відсутність контролю є каменем спотикання енергетичної реформи. У держави донині немає розуміння, скільки енергії реально потрібно для опалення, скільки ми її споживаємо, скільки втрачаємо через зношеність потужностей. То чому раптом на Грушевського спочатку вирішили допомогти не населенню заощаджувати, а тепловикам заробити?", – задалася питанням Самаєва.

Як пояснила автору DT.UA голова Проектного офісу реформ при Мінфіні Яна Бугрімова, сьогодні відносини між НАК "Нафтогаз України" та теплопостачальниками будуються на основі системи взаємозаліків, тобто клірингу, що відкриває широкі можливості для зловживань.

Самаєва допускає, що скасування клірингових розрахунків може бути ініційовано на користь великих учасників ринку, незадоволених ними, таких як "Київенерго". Паралельно уряд також може вирішувати проблему відкриття даного ринку для нових постачальників та залучення інвестицій.

"Якщо від клірингових розрахунків відмовляться, ситуація на ринку може змінитися. На відміну від уже "розподілених" і розпроданих облгазів та обленерго, ТКЕ в масі є комунальними підприємствами й поки що не входять до сфери інтересів великого бізнесу. Але за умов підвищених тарифів і переходу на розрахунок "живими" грошима, а не протоколами, цей бізнес "заграє новими барвами" в очах потенційного інвестора", – відзначає вона.

Автор констатує, що сьогодні монетизацію субсидій, яка повинна стати ефективним стимулом для економії тепла і засобом підвищення енергоефективності, використовують як ширму для "внутрішньосекторальних розбірок" та вирішення проблем ринку.

"Монетизація субсидій для ТКЕ, хоч би який позитивний ефект вона дала, не має будь-якого стосунку до монетизації субсидій для населення, не є першим етапом реалізації цього проекту, понад те, дарує владі можливість тільки і обмежитися відмовою від клірингових розрахунків, забувши про монетизацію для населення, як про страшний сон", – пише оглядач.

Самаєва вказує, що в ситуації, що склалася, завдяки споживанню за нормативами і прив'язці тарифів до кількості квадратних метрів житлової площі, ТКЕ успішно перекладають на споживачів витрати на реально поставлене тепло, в той же час отримуючи з бюджету мільярди гривень у вигляді субсидій.

Тим часом у Мінсоцполітики продовжують наполягати на тому, що провести монетизацію субсидій для населення неможливо, посилаючись на труднощі технічного характеру.

"Механізм реформування сфери, простий і зрозумілий, перевертають із ніг на голову. Розпочинають не з обліку реального споживання, не з прозорого тарифоутворення, не з верифікації одержувачів, а відразу з переходу на монетизацію субсидій для ТКЕ. Кому це вигідно? Точно не держбюджету. І ціна питання, нагадаємо, - 51 млрд грн на рік.", – резюмує автор.

Раніше Юлія Самаєва писала, що діюча в Україні система субсидій і пільг на комунальні послуги фактично знизила середню ціну газу для населення в 2015 році в 1,6 рази, проте демотивувала субсидиантов до скорочення споживання газу. Автор також вказує на те, що кошти, які виділяються державою для субсидіарної підтримки населення, в рамках чинної системи витрачаються неефективно.

Детальніше про проблеми реформування енергетичного сектору і перспективи монетизації субсидій на тепло для населення читайте в статті Юлії Самаевой "Хочуть нагріти..." у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".