Вимоги ЄС опинилися по силі не всім експортерам – експерт

За чотири місяці поточного року сальдо зовнішньої торгівлі становило -1,7 млрд дол. (за даними НБУ), і цей показник погіршився порівняно з аналогічним торішнім періодом (-1,3 млрд дол.). Негативне зовнішньоторговельне сальдо України стало досить сумною констатацією перших результатів запровадження режиму вільної торгівлі для нашої країни з ЄС, актуалізувавши песимістичні прогнози скептиків про його негативні наслідки. Ризики для платіжного балансу все більше матеріалізуються, але як влада, так і бізнес використовують далеко не всі відкриті на загальноєвропейському просторі можливості. Евроэкзамен для бізнесу Вимоги ЄС виявилися посильними далеко не для всіх, пише в статті "Що гальмує український експорт" в тижневику "Дзеркало тижня. Україна" редактор відділу інформації, навчальних закладів і молоді спеціалізованої газети "Вісті Центральної спілки споживчих товариств України Євгенія Давиденко.

Автор зазначає, що на зовнішні ринки поки виходить обмежене число суб'єктів, в основному великий бізнес, а малому та середньому в контексті українських реалій робити це складніше.

Складні і непрозорі митні процедури створюють чи не найбільші труднощі вітчизняним виробникам-експортерам, залежним від ввізного сировини. "З експортом особливих проблем немає, а при імпорті сировини доводиться вести боротьбу з митниками з приводу цін, - розповіли в одній українській фірмі, що займається виробництвом і експортом засобів по догляду за волоссям. - Наприклад, митники можуть вимагати додаткові документи, які є комерційною таємницею або які просто нереально надати. Тому доводиться платити ту ціну, яку вони скажуть".

Це далеко не єдина перешкода, зазначає експерт. Крім банальних для нашої економіки фінансових складнощів - брак внутрішніх ресурсів і обмеженого доступу до довгострокового кредитування, суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності страждає від недосконалої регуляторної політики - затримки у відшкодування експортного ПДВ, існуючих вимог валютного контролю. Є і проблеми маркетингу - відсутність знань про ринках ЄС/ЄАВТ та вимоги про доступ на них; відсутність маркетингових навичок, досвіду розробки і реалізації маркетингових стратегій; дефіцит фінансових ресурсів для участі у зарубіжних виставках; погіршення в очах імпортерів іміджу українських компаній як надійних партнерів з-за війни на Сході України. До перелічених проблем можна додати відсутність інформаційної підтримки.

Намагаючись налагодити діалог з владою, підприємницьке співтовариство в березні ініціювало Український форум бізнесу, учасники якого стосувалися проблем експорту. Свої напрацювання вони передали колишнього уряду, але, констатують в УСПП, ефективної співпраці не вийшло. Тому залишається покладати надії на новий Кабмін. Антикризова рада громадських організацій України розробив і передав уряду Ст. Гройсмана Антикризову програму спільних дій влади та бізнесу. У частині сприяння експорту автори пропонують ввести експортне кредитування імпортера-покупця на оплату закупівель в якості механізму відстрочки платежу за поставлену продукцію; страхування експортних кредитів; спростити або відмінити процедуру отримання дозволів на розміщення валютних цінностей на рахунках за кордоном; зняття обмеження (терміну) на повернення та зарахування виручки у іноземній валюті у терміни виплати заборгованостей, зазначених в контрактах, і т. п. досі актуальна проблема адаптації бізнесу до європейських технічних стандартів. Тому підприємці пропонують створювати в Україні за рахунок грантів ЄС сучасні центри з видачі сертифікатів якості і безпеки європейського зразка; розраховують також на допомогу від Євросоюзу і в плані гармонізації податкового законодавства. Частину фіндопомоги ЄС пропонують спрямувати на створення спеціального фонду, з якого можна було б субсидувати процентні ставки по обслуговуванню інвестиційних кредитів (за винятком тіла кредиту) для реалізації націлених на ринок ЄС проектів; прямо або опосередковано фінансувати такі проекти за ставками нижче середньоринкових; страхувати іноземні інвестиції.

"Отже, окреслені проблеми, пропозиції напрацьовані. Була б синергія з боку влади та бізнес-кіл, але вона можлива, якщо відмовитися від практики критикувати персоналії, а не ідеї. Тільки так діалог може бути результативним і мотивувати до дій. Звичайно, не слід чекати особливої активності від матеріально зацікавлених в експорті сировини лобістів, тому їх вплив на ключові рішення повинно бути нейтралізовано", - резюмує автор.