Відомі економісти заявили, що Україна незабаром не зможе підтримувати свої військові зусилля, якщо не змінить економічний курс

Затяжна війна стає все більш імовірною, і ця перспектива потребує перегляду макроекономічної стратегії країни. Про це заявляє група із дев'яти відомих міжнародних та українських економістів у підготовлених ними "Макроекономічних політиках України для воєнного часу", випущених лондонським Centre for Economic Policy Research (CEPR), пише "Інтерфакс-Україна".

Серед авторів документа - Торбьорн Беккер зі Стокгольмської школи економіки, Баррі Ейхенгрін, Моріс Обстфельд та Юрій Городниченко з Каліфорнійського університету в Берклі та екс-головний економіст ЄБРР Сергій Гурієв із Sciences Po.

У цьому переліку також Саймон Джонсон із Массачусетського технологічного інституту, Тимофій Мілованов із Київської школи економіки, Кеннет Рогофф із Гарвардського університету та Беатріс Ведер ді Мауро із Женевського інституту післядипломної освіти.

На думку цих авторитетних економістів, поточний набір заходів політики, заснованної на скороченні валютних резервів та інших тимчасових заходах, стає дедалі неспроможним,

"Якщо не змінити цей курс, це призведе до серйозної економічної кризи, яка підірве здатність України підтримувати свої військові зусилля протягом тривалого періоду", – заявляють вони.

"Марафон цієї війни вимагає обачності та обережності у державних фінансах, надійного номінального якоря, гнучкої фінансової системи, ретельного управління зовнішніми балансами, а також гнучкості та ефективності у розподілі обмежених ресурсів. Різні гілки влади мають координувати свої зусилля для досягнення цієї мети", – наголошують економісти.

Їхні рекомендації базуються на чотирьох ключових елементах.

• По-перше, уряд має мобілізувати більше ресурсів для покращення свого фінансового стану, щоб країна могла фінансувати величезні військові витрати та підтримувати базові громадські послуги в економіці, розореній війною. Мета повинна полягати в збільшенні збору податкових надходжень і в тому, щоб дефіцит, що залишається, фінансувався переважно за рахунок зовнішньої допомоги, але якщо ні, то за рахунок випуску внутрішніх боргових зобов'язань з набагато меншою залежністю від друкування грошей.

"Контроль та підвищення ефективності невійськових витрат має вирішальне значення для підтримки стійкості державних фінансів. Іноземна військова допомога, звичайно, залишається життєво важливою, і союзники України мають радикально збільшити економічну допомогу та прискорити її виплату", – йдеться у документі.

• Другим ключовим елементом економісти називають гостру необхідність у міцному номінальному якорі.

"Сильна залежність від друкування грошей для фінансування державного дефіциту була неминуча в перші місяці війни, але якщо нинішня залежність від грошового фінансування збережеться, інфляція, що вже перевищує 20%, може легко піднятися набагато вище. Метою має бути відносно низька інфляція", - підкреслюють економісти.

Вони вважають, що під час національної мобілізації основна відповідальність за досягнення стабільності цін лягає на фіскальні органи, які можуть сильно впливати на інфляцію за допомогою інструментів, які вони обирають для залучення ресурсів із внутрішнього приватного сектору.

"Уряд повинен прагнути до збільшення національних заощаджень, а не покладатися на грошове фінансування від центрального банку. У координації з фіскальними органами центральний банк має запровадити гнучку основу для підтримки макроекономічної стабільності. Кероване плавання обмінного курсу відповідає цій меті", - наголошується в документі.

• Третім важливим елементом є усунення зовнішніх дисбалансів шляхом поєднання суворого контролю за відпливом капіталу, обмежень на імпорт та деякої гнучкості обмінного курсу, а також повної за призупиненням виплат за зовнішнім боргом.
• "По-четверте, хоча уряди воєнного часу зазвичай беруть на себе розподіл ресурсів, українські обставини вимагають більш ринкових механізмів розподілу для забезпечення економічно ефективних рішень, які не перевантажують державні можливості, не посилюють існуючі проблеми (такі як корупція) або заохочують (неоподатковувану) діяльність на "чорному" ринку", - назвали заключний елемент економісти.

Для цього, за їх словами, необхідно проводити масштабне радикальне дерегулювання економічної діяльності, уникати контролю за цінами та сприяти продуктивному перерозподілу ресурсів.

"Військовий досвід багатьох країн, у тому числі України в 2014–2015 рр., свідчить про те, що уряд має зробити низку важких виборів... Країні доведеться мобілізувати більше ресурсів для оплати величезних військових витрат, а також для допомоги населенню, яке постраждало від війни", - наголосили економісти.

Ми не зможемо жити, як раніше, настав час це визнати. Девальвація національної валюти в 80%, споживча інфляція — 57%, держборг, який удвічі перевищує наявні валютні резерви. Грошей немає, особливо на імпортні товари. Щось можна купити, лише відстоявши кілька годин черги. І сенс стояти є, бо вже за кілька днів або товару не буде, або його ціна буде вдвічі вищою. Так зараз живуть ланкійці. Так житимуть українці вже взимку, якщо уряд продовжить не помічати війни. Читайте про це на ZN.UA у матеріалі Юлії Самаєвої - "Економіка воєнного часу чи економіка кризи?"