Функціонуюча система валютного регулювання, як вказує автор, архаїчна за своєю суттю (базові нормативні документи прийняті ще в 90-х роках минулого століття), а декларована Нацбанком валютна лібералізація носить характер "косметичного ремонту", не здійснює істотного впливу на валютний ринок України. Але при цьому чиновник регулятора отримує повноваження для "мотивованого дозування" доступу на український ринок дешевого інвестиційного ресурсу, що знаходиться в надлишку готівки на міжнародних фінансових ринках після різноманітних кредитних програм "кількісного пом'якшення".
Сирота підкреслює, що "подібна філософія штучного створення бар'єрів, яка демонструється на прикладі отримання кредитів в іноземній валюті від нерезидентів, призведе до банального обмеження надходження грошей на зголоднілий за інвестиціями український ринок. Надалі це матеріалізується в зниженні цін на українські активи, що дозволить їх скуповувати за "низьку ціну" ділкам, наближеним до можновладців".
Нагадаємо, на початку літа Нацбанк здійснив ряд послаблень у діючих на валютному ринку обмеженнях: зі 120 до 180 днів збільшився максимальний термін розрахунків з експорту/імпорту товарів; виріс до 2 млн. дол. ліміт для інвестування бізнесу за кордон протягом календарного року; дозволене повернення інвестицій від продажу корпоративних прав або недержавних цінних паперів і т. д. Одночасно Нацбанком були встановлені більш жорсткі вимоги до перевірки низки операцій в аспекті фінмоніторингу. Також для запобігання непродуктивного відтоку капіталу НБУ встановив вимоги щодо розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників нерезидентів-кредиторів.
Детальніше про особливості регулювання ринку кредитів від нерезидентів та проблематики активізації залучення інвестицій читайте у статті Вадима Сироти "Квоти на інвестиції або чужі тут не ходять" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".