На сьогоднішній день проект "Енергетичний союз" ЄС загруз в дебатах і дискусіях, а в пошуку консенсусу вже була істотно вихолощена одна з ключових ідей створення Енергосоюзу - координація закупівлі російського газу.
Про це йдеться в статті Андрія Чубика і Наталії Слободян для DT.UA.
Як йдеться в статті, окремі держави - члени ЄС фактично поставили свої національні переваги в таких закупівлях вище загальноєвропейського значення цього проекту, блокуючи таким чином створення ефективного механізму для відносин з ненадійними постачальниками.
"Звичайно, існують техніко-економічні розбіжності між європейськими країнами за обсягами споживання газу, інфраструктурними можливостями транспортування та зберігання, наявністю власного видобутку, здатністю до заміщення газу, розвитком спотового ринку тощо. Наприклад, західні та північні країни ЄС із високим рівнем диверсифікації постачальників газу, розвинутою інфраструктурою інтерконекторів і мережею газових хабів пріоритетними завданнями Енергосоюзу вважали декарбонізацію, енергоефективність і розвиток альтернативної енергетики", - йдеться в статті.
Однак, зазначають автори, держави Центральної і Східної Європи, а також Балтії, які драматично залежні від поставок російських вуглеводнів, розглядали концепт Енергетичного союзу як можливість забезпечити власну енергетичну безпеку і інтегруватися з західноєвропейським газовим ринком.
"Тож домогтися реального прогресу у реалізації проекту "Енергетичний союз", просування якого більше залежить від рішень окремих держав-членів, ніж, власне, Єврокомісії, сьогодні і в подальшому буде надзвичайно важко. Особливо це помітно в питанні створення "єдиного вікна" для придбання російського газу, де вигідні контракти західних енергетичних компаній фактично поставили хрест на можливостях країн Центрально-Східної Європи добитися ціни на газ без "недружньої політичної складової" від російського монополіста", - йдеться в статті.
Як відзначають Чубик і Слободян, ще не створивши Енергетичний союз, ЄС зіткнувся з викликами, пов'язаними з можливим виходом Великобританії зі складу Європейського співтовариства. Головний з них - це посилення групи країн на чолі з ФРН, які хочуть продовжити практику привілейованих відносин з Росією.
"Втрата британського голосу послабить позиції ЄК у переговорах, а також звузить європейський енергетичний ринок, який до цього часу орієнтувався на NBP як на взірець найбільш високоліквідного європейського хабу. Також знизиться фактор впливу американських поставок енергоресурсів, адже "дружні до Росії" члени ЄС говоритимуть перш за все про економічну вигідність трубопровідних поставок, а не про пріоритетність безпекових питань. Можливе також поглиблення сегментації європейського енергетичного ринку, за якої Росія намагатиметься знову скористатися принципом "поділяй та володарюй" для посилення та відновлення впливу на національні уряди країн Центрально-Східної Європи", - йдеться в статті.
Напередодні канцлер Німеччини Ангела Меркель за підсумками зустрічі глав держав ЄС в Брюсселі заявила про відсутність перешкод на шляху продовження санкцій проти РФ.
Минулого тижня постійні представники країн Євросоюзу погодилися продовжити санкції проти Росії, дія яких закінчується 31 липня, ще на 6 місяців. Рішення дипломатів незабаром має затвердити Рада ЄС.
Нагадаємо, 17 червня Рада ЄС ухвалила рішення про продовження обмежувальних заходів за анексію Криму Росією до 23 червня 2017 року.
Детальніше про Енергетичний союз читайте в статті Андрія Чубика і Наталії Слободян "Perpetuum mobile європейської енергетики" у свіжому випуску тижневика "Дзеркало тижня. Україна".