Завдяки ліцензуванню в Україні з'явився такий-сякий реєстр об'єктів паливної інфраструктури. Процедура стала потужним струсом для всіх сегментів галузі паливного забезпечення. Вартість ліцензії - копійчана, однак для її одержання необхідно подати низку документів. Причому нічого нового не придумували, це базовий пакет. Для роздробу та зберігання це право власності або користування на земельну ділянку, акт введення об'єкта в експлуатацію, дозвіл на початок робіт підвищеної небезпеки і зареєстрований у податковій касовий апарат.
Про це у своїй статті для DT.UA пише Артем Куюн, заступник директора ТОВ "Консалтингова група А-95". За його словами, ці документи апріорі мали бути у кожного об'єкта й суб'єкта ринку нафтопродуктів, однак виявилося, що є вони не в усіх.
"У процесі оформлення ліцензії деякі власники АЗС з подивом дізналися, наприклад, що закон вимагає навчати персонал. А власники складів пально-мастильних матеріалів (ПММ) нарешті зрозуміли, що їхня інфраструктура - об'єкт підвищеної пожежної небезпеки, і що його треба вводити в експлуатацію відповідним чином. Ці, здавалося б, логічні вимоги в результаті було охрещено не інакше як "тиском на малий бізнес"", - зазначає експерт.
Він підкреслює, що для використання ліцензій у правовому полі достатньо заяви будь-якої особи в ДФС або Національну поліцію. Далі - контроль над виконанням і, якщо прогресу немає, то заява в прокуратуру або Державне бюро розслідувань. Штрафи стартують від 250 тис. грн і закінчуються 1 млн і конфіскацією.
Детальніше про гальмування реформи читайте у статті Артема Куюна "Реформа паливного ринку: пробуксовка на старті" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".