В Україні ігнорується світовий досвід трансформації аграрного сектора - думка

Україна - провідний експортер агропромислової продукції. Однак загальнонаціональна гордість є одночасно і національною проблемою. Оскільки, перш за все, розвивається монокультурне рослинництво, яке виснажує землю. При цьому тваринництво не знаходить собі місця у вітчизняній агропромисловості. Як результат, більшість жителів сільських територій стали зайвими, кількість робочих місць в селах різко скоротилася. Про це пише в своїй статті для DT.UA Ірина Хомин.

"В Україні виробництво м'яса у забійній вазі становить 2,3 млн проти 4,4 млн т у 1990 р., молока - 10,6 млн проти 24,5 млн т відповідно. У Польщі виробництво м'яса у забійній вазі зросло за цей період з 3 млн. до 3,8 млн т, а молока становить 80% від рівня 1990-го. Надлишок кормового зерна з України експортується, у тому числі і в Польщу. З позицій фінансових виходить, ніби вітчизняний аграрний сектор опосередковано фінансує, замість власних, фермерів сусідньої країни, адже вміст доданої вартості в непереробленому зерні менше, ніж в імпортованому з Польщі м'ясі", - зазначає автор.

В Україні ігнорується світовий досвід трансформації аграрного сектора. Зокрема створення фермерських господарств проходить мляво, їх у більш ніж два рази менше, ніж у Польщі. При цьому великі агрохолдинги набирають силу.

"Середній розмір надвеликих агроформувань збільшився (за 10 років – ред.) з 13 до 21,9 тис. га (на 67,3%), а їх кількість зросла більш ніж втричі. Разом з тим кількість фермерських господарств постійно зменшується. Причому градація фермерських господарств підлегла тій ж тенденції, адже кількість тих, що мають в розпорядженні понад 4 тис. га сільськогосподарських угідь зросла з 49 до 59, а середня площа - з 5,4 до 5,8 тис. га. Отже, можна таких фермерів називати полуолігархами", - запевняє автор.

Більше про вітчизняну агропромисловості читайте у статті Ірини Хомин "Рапсова Україна. Як олігархат нищить українські села" в тижневику "Дзеркало тижня. Україна".