В Україні вперше спостережні ради призначатимуть і звільнятимуть директорів державних підприємств

Президент України Володимир Зеленський підписав закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення корпоративного управління юридичних осіб, акціонером (засновником, учасником) яких є держава”, напередодні ухвалений парламентом. 

Для української економіки де частка державного сектору залишається значною і є компанії, що керують стратегічними галузями – це значна зміна. Мова про багатотисячні колективи та велику ресурсність цих економічних одиниць.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Що зміниться для українського бізнесу після реформи корпоративної звітності ЄС

Що змінює закон про вдосконалення корпоративного управління?

В Міністерстві економіки вважають, що новий закон є ключовим для реформи корпоративного сектору і може бути одним із фінальних етапів багаторічної реформи цього сектору економіки.

“Закон передбачає, що Уряд розробить Політику державної власності. Це стратегічний документ, який визначає з якою метою держава володіє підприємствами, які компанії є стратегічними”, – коментують нове законодавство в Мінекономіки.

Закон має стимулювати розмежування у держсекторі тих підприємств, які мають залишитись в управлінні державою і у власності держави, а які – передані на придбання бізнесу шляхом приватизації.

“Для стратегічних компаній акціонер з Міністерством фінансів встановлюватиме вимоги через листи-очікування з показниками рентабельності, ліквідності та платоспроможності”, – уточнюють в Мінекономіки. 

Зростає роль спостережних рад їх відповідальність і законодавчий захист

Зростає роль спостережних рад, які перетворюються з номінальних структур, що мають дорадчі функції, у системи, які можуть призначати та звільняти керівників компанії. Це новація для державного корпоративного сектору, де раніше тільки уряд або урядові представники вирішували долю вищого менеджменту.

Ліквідується рудимент пострадянської системи контролю у вигляді ревізійної комісії. Тепер можна буде застосовувати значно ефективніші способи контролю виробничих та економічних показників:

• комплаєнс;
• управління ризиками;
• внутрішній аудит.

Водночас наглядові ради отримають затверджений урядом порядок оцінки ефективності діяльності наглядової ради та яким чином можуть отримувати винагороду члени наглядових рад за свою ефективну діяльність.

Звільняти та призначати членів наглядових рад тепер не можна власними рішеннями урядовців – є чітко передбачена законом процедура.

В цілому, закон був одним з обов'язкових елементів синхронізації економічного і законодавчого простору України з Євросоюзом, та однією з вимог реалізації плану євроінтеграції України. 

Як повідомлялось раніше, в Україні відновлено процес змін до законодавства, що регулює корпоративний сектор. Відповідні зміни запропоновані для розгляду парламенту профільним комітетом Верховної Ради, які і були затверджені. Це є комплексний закон, що внесе зміни у декілька кодексів та законів, які регулюють роботу акціонерних та інших корпоратизованих економічних одиниць. Закон вносить зміни у великий перелік ключових законодавчих актів – Господарський кодекс України, Цивільний кодекс України, закони «Про управління об’єктами державної власності», «Про акціонерні товариства». Законом передбачено зміни як щодо функцій керівників, так і контролю за діяльністю таких підприємств, суттєве розширення повноважень та ефективності діяльності наглядових рад, конкретизація відповідальності посадових осіб корпоративного сегменту економіки та багато інших змін.