Важко не помітити, що умови реструктуризації для малого і середнього бізнесу пропонуються вигідніше, ніж для фізичних осіб. Так і коли мова йде про роздріб чистої води, то нараховані пеня і відсотки становлять 75% всіх боргів, а якщо подивитися на структуру боргів фізосіб-підприємців та малого бізнесу, то пеня та штрафи там складуть лише 50% боргу. Виходить, що банк до дрібних підприємців лояльніше не тільки на етапі реструктуризації, але і в момент видачі кредиту. Це багато в чому пояснює причину виникнення токсичного кредитного портфеля фізосіб.
Про це у своїй статті для DT.UA пише Юлія Самаєва. На її думку, український банківський сектор не вміє працювати з роздробом. Споживчий сегмент кредитування роками ігнорувався банками, вважався неперспективним і побічним. З 2008 р. частка кредитів фізичним особам у загальному кредитному портфелі банків планомірно скорочувалася з 36,4 до 15,7% у 2016 р.
"Незважаючи на те, що сегмент споживчого кредитування на сьогоднішній день чи не єдиний, який може розвиватися і має найбільший потенціал для зростання, динаміка цього зростання бентежить: 15,7% від загального кредитного портфеля банків у 2016-му, 17% - у 2017-му, 17,7% - за підсумками першого півріччя 2018-го", - зазначає оглядач.
У минулому році USAID в рамках проекту "Трансформація фінансового сектору" проводив дослідження ринку споживчого кредитування в Україні. Для дослідження був обраний метод "таємного покупця". Таємні покупці, відвідавши фінустанови, виявили, що ставлення банкірів до клієнтів-фізосіб, м'яко кажучи, партнерським і прозорим не назвеш. Наприклад, банки часто не повідомляють клієнтам основні умови співпраці - кінцеву вартість кредиту, реальну процентну ставку, наявність у продукті додаткових комісій. Менеджери відділень не завжди могли і хотіли пояснювати таємним покупцям всі ці тонкощі, більш того, тільки у 15% випадків вони дозволили потенційним позичальникам взяти з собою копії кредитних угод, щоб ознайомитися з ними вдома.
"Ті договори, які таємні покупці в підсумку змогли винести з відділень українських банків, їх жахнули. Майже 55% угод містили умови, що порушують право позичальника повернути кредит достроково, понад 50% - нав'язували позичальнику додаткові умови, майже 50% - залишали за банком право в односторонньому порядку змінювати будь-які умови договору, понад 30% - не містили детального опису загальної вартості кредиту, а 17% - взагалі не мали графіків платежів, - пише автор. - По суті банки власноруч створюють передумови для відмови клієнта обслуговувати його кредит. Адже якщо при укладенні договору людині обіцяли одну вартість кредиту, а в підсумку вона виросла, якщо клієнта "покарали" за спробу повернути кредит раніше терміну, якщо умови договору з банком змінилися без його відома, бажання не обслуговувати такий кредит можна зрозуміти".
Детальніше про реструктуризацію кредитів Приватбанку читайте у матеріалі Юлії Самаєвої "Зрозуміти і простити" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".