Українські компанії обґрунтовують свої позови порушенням Російською Федерацією україно-російської угоди про заохочення і взаємний захист інвестицій. Зазначена угода - мабуть, єдиний інструмент, що дозволяє їм відстояти свої права в рамках міжнародного права, оскільки в цьому документі передбачено, що у разі порушення прав інвесторів ті можуть звертатися до арбітражних судів проти держави-порушника.
Про це у своїй статті для DT.UA пише Володимир Кравченко.
Як зазначає радник міністра закордонних справ України Тарас Качка, в арбітражі аргументи українських компаній базуються на тому, що хоча Крим - це українська територія, але вона окупована Російською Федерацією. І в зв'язку з тим, що російська держава в результаті анексії здійснює ефективний контроль над органами влади на Кримському півострові, Росія несе відповідальність за вкладені туди інвестиції.
"Це безпрецедентне рішення: вперше міжнародний інвестиційний арбітраж успішно використовується в якості міжнародно-правового інструменту протидії державі-агресору. І воно відкидає тезу про те, що відповідні арбітражні рішення ґрунтуються на визнанні територіальної приналежності Криму Російській Федерації", - зазначив у коментарі DT.UA юрист-міжнародник Олександр Малиновський.
Детальніше про рішення Постійного третейського суду в Гаазі за позовами українських компаній проти РФ за крадіжку власності в Криму читайте у матеріалі Володимира Кравченка "Кара гаазька" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".