Українські компанії не поспішають переводити родовища на постійний видобуток нафти і газу

В 2018 році дві третини ділянок, які отримали дозвіл на геологічне вивчення надр, мають його більше п'яти років. Сумарна площа таких ділянок становить майже 7,6 тис. кв. км. Їх власники не поспішають переводити родовища на постійний видобуток, оскільки при цьому виникають додаткові податки.

Про це у своїй статті для DT.UA пише Ігор Маскалевич. На його думку, для компаній краще газ і нафту довше добувати "у порядку наукового вивчення".

Ситуація не змінюється вже багато років. Так, і на початок 2016-го (дані Державного інформаційного геологічного фонду України) загальна кількість діючих дозволів на геологічне вивчення та видобування нафти і газу становила 502. З них 108 - на геологічне вивчення надр (у тому числі дослідно-промислову розробку (ДПР) родовищ). Ще 94 - на геологічне вивчення надр, тобто ОПР, з подальшим видобуванням нафти і газу. Інші три сотні - на добування. Так от, з 108 спецдозволів на геологічне вивчення 81 було дійсно більше п'яти років (з них 46 - взагалі більше десятка років). Це при тому, що для вивчення п'яти років вистачає з запасом.

У Держгеонадра озвучили такі цифри: "У 2015-2017 роках понад 70 надрокористувачів, яким належать 158 спеціальних дозволів на користування нафтогазоносними ділянками надр (тобто приблизно третина. - І. М.), подавали нульові показники в податкові розрахунки з рентної плати. У тому числі близько 20 держпідприємств і кілька приватних компаній подавали на певні родовища нульові показники. На жаль, серед них є компанії, відомі всій країні, такі, як "Укргазвидобування" і "Укрнафта".

Детальніше про туманні перспективи видобутку вуглеводнів в Україні читайте в матеріалі Ігоря Маскалевича "Газовидобуток завалять "ждуни"?" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".