Українські банки з надвисокими відсотками за депозитами стали нагадувати фінансові піраміди

Українські банки, що перебувають у жалюгідному стані, дедалі активніше "підтягують" ставки за депозитами до рівня облікової ставки НБУ (30%), обіцяючи компенсувати вкладникам уже до 25–30% річних.

Про це в статті DT.UA пише економічний оглядач Юлія Самаєва.

Ситуацію погіршує і та обставина, що чим вища вартість залучення депозитів, тим вищі кредитні ставки, недоступніші самі кредити і збитковіші банки, яким через певний час просто не буде з чого повертати ті депозити, які вони залучали.

"Складно розглядати ситуацію в цілому. Якщо раніше могли застосовуватися загальні підходи, і банки дотримувалися якоїсь спільної стратегії, то нині ситуація інша. У кожного банку своя проблема ліквідності, яку кожен вирішує, виходячи зі своєї програми залучення ресурсів. У більшості випадків ідеться про коротку ліквідність, тобто про гроші, які швидко приходять і швидко йдуть. Довгих ресурсів практично немає, і залучити їх дуже складно. Виходячи з цього, правління банку приймає рішення, під який відсоток вони можуть залучити кошти. Єдиної моделі для всіх у цьому питанні немає і не може бути. Дорого це чи дешево, теж залежить від кожного конкретного банку, від того, куди ці кошти спрямували, чи має банк роздріб, скільки у нього вкладається грошей, скільки становить дохід. Якщо це 36–38%, тоді вартість залучення може бути високою, - розповів DT.UA Анатолій Гулей, керівник Української міжбанківської валютної біржі. - На сьогодні не йдеться про прибуток. Мета, яку ставлять перед собою банки, - це збереження капіталу. Уже 21 місяць із банківської системи йдуть депозити, це свідчить про одне: розраховувати на ресурси населення неможливо, розраховувати можна на ресурси юросіб та акціонерів. Люди не несуть грошей ні під високу процентну ставку, ні під низьку, продовжуючи забирати вклади під будь-яким приводом".

За словами експерта, оскільки кредитування як такого зараз не існує, банки заробляють гроші на розрахунково-касовому обслуговуванні, обслуговуванні рахунків фізосіб, обміні валют. Вони скорочують персонал, філіальні мережі, витрати. Однак лише цих заходів вочевидь недостатньо для того, щоб компенсувати втрату основного заробітку.

Індекс ставок за депозитами фізосіб (розраховується виходячи з "класичних" депозитів 20 провідних комбанків України) на 24 червня становив майже 22% для річних гривневих вкладів і 20,8% - для тримісячних (табл. 5). Це, грубо кажучи, середня температура по палаті, на ринку є депозити і по 25%, і по 28% (табл. 6). Причому з урахуванням "додаткових пільг" реальна ефективна ставка вже зашкалює за 30% річних.

Platinum Bank пропонує компенсувати податок на депозити при оформленні вкладу на 18 місяців, обіцяючи клієнтам "чисту" ставку 25% річних. З урахуванням сплати банком 20% від процентних доходів за депозитом і 1,5% військового збору реальна дохідність цього вкладу перевищує 30% річних. Але якщо Platinum - це банк середньої руки (з депозитами фізосіб "лише" 5,17 млрд на 1 квітня 2015 р.), то "Приват", що проводив таку ж акцію, - беззастережний лідер за обсягом залучених коштів населення (121,2 млрд на ту ж дату, або 26,4% від показника всієї системи).

Приватбанк, безсумнівно, є законодавцем мод на ринку, формуючи його ключові тренди. За час дії акції (місяць) банку вдалося залучити близько 1,5 млрд грн депозитів фізосіб. "Результат чудовий, із погляду маркетологів. Але виникає закономірне запитання: як у середньостроковій перспективі банки повертатимуть такі дорогі гроші? Невже економічна ситуація в Україні сприяє існуванню бізнесів із дохідністю у 30% і вище річних? Зрозуміло, що ці ресурси - лише частина пасивів установи, а їхня середньозважена вартість значно нижча. Але ж ці конкретні гроші мають дуже конкретну позахмарну ціну. І чим її покривати? На що розраховує банк, їх залучаючи? У нові ринкові кредити ці гроші точно не підуть - позичати під такі відсотки нормальний бізнес не в змозі. Тоді на що? Покриття якихось дуже важливих зобов'язань? Перекредитування бізнесів акціонерів? Нові спекуляції на валютному ринку?" - задається питаннями автор статті.

Тим часом зростання процентних ставок за депозитами посилює проблеми банкірів, значно збільшуючи процентні витрати фінустанов. Однопроцентне підвищення ставки за депозитами фізичних осіб - це загалом для системи понад 3 млрд грн на рік додаткових витрат. За останній рік процентні ставки за депозитами фізичних осіб зросли в середньому на 5 процентних пунктів. Оскільки адекватних компенсаторів у дохідній частині немає (за винятком хіба що валютних спекуляцій), картина виходить похмура, а ознаки формування нових бульбашок і пірамід - очевидні.

"Принципова відмінність банків від фінансових пірамід саме в тому, що вони кредитують реальний бізнес і населення, завдяки чому підживлюють економіку. Втім, механізми роботи легальних фінустанов і пірамід такі схожі, що перейти тонку межу банкіри можуть без особливих труднощів. Саме тут вирішальну роль має відіграти Нацбанк, який здійснює нагляд над банками та має припиняти такі явища. Але, попри те, що НБУ регулярно моніторить депозитні ставки й інші фінансові показники фінустанов, на сполох поки що ніхто не б'є", - пише Самаєва.

Представники ринку і його профільних асоціацій почуваються в цій ситуації значно менш комфортно. "Безумовно, залучення такого дорогого ресурсу - це міна, що підкладається під ще ослаблену, недореформовану банківську систему. Національний банк зобов'язаний реагувати на високоризикові операції, які здійснюють комерційні банки, виходячи з тих інструментів, що в нього є. Слід вивчати міжнародний досвід, що, наприклад, робили в таких випадках Польща, Румунія, Росія. Інструментів впливу багато. В інших країнах центробанки виносять попередження банкам, які здійснюють таку діяльність, або приймають рішення щодо тимчасового або часткового обмеження ліцензії на проведення певних операцій, - розповів DT.UA Роман Шпек, член ради НБУ, голова ради Незалежної асоціації банків України. - За таких ставок яке майбутнє в банківського сектора? Не можна, беручи до уваги інтереси одного чи кількох банків, нехтувати інтересами всієї банківської системи. НБУ може стати заручником власної бездіяльності відносно окремих гравців ринку й зробити заручниками ситуації, що склалася, решту банків".

Експерти ринку згадують, що аналогічна ситуація вже складалася, і не далі як торік. Тоді "Дельта Банк" здійснював аналогічну політику, обіцяючи золоті гори вкладникам. І теж за потурання регулятора. Чим усе закінчилося, відомо - 2 березня банк віднесли до категорії неплатоспроможних.

Детальніше про ситуацію в банківському секторі читайте в статті Юлії Самаєвої Почім обійдуться економіці депозити з супердохідністю у свіжому номері тижневика "Дзеркало тижня. Україна".