Українська влада створює собі умови для бізнесу в Криму, а кримчан - дискримінує

Приводів у кримчан приходити до АП за час окупації, а потім і анексії Криму накопичилося достатньо і з кожним днем стає все більше. Про це у своїй статті "Два кола зони" дляZN.UA пише Валентина Самар.

"Це тільки непосвяченому здається, що Київ нічого по Криму не робить, віддаючи ініціативу Кремлю. Це тільки за звичкою ми нарікаємо, що прийняті "новою" владою закони не працюють, вони працюють по-старому, тобто вибірково. І в той час, як гальмується прийняття підзаконних актів за законом про окуповані території і затягувалося прийняття, а потім підписання президентом закону про внутрішньо переміщених осіб, з космічною швидкістю втілювалися в життя положення закону про "вільну економічну зону" (ВЕЗ - ZN.UA) у Криму, який дозволив українському бізнесу на півострові підняти російський прапор. Це з одного боку, а з іншого - зробив громадян України з кримською пропискою нерезидентами", - зазначає вона.

За її словами, тепер серед нерезидентів - десятки тисяч покинули півострів після анексії, тобто саме прихильників України. Серед них - майже всі, хто стояв на кримському Євромайдані, а потім стримували штурми "зелених чоловічків" і "самооборони Аксьонова" українських військових частин.

Журналіст наводить приклад лідера руху "Євромайдан-Крим" Андрія Щекуна . Він був викрадений "самооборонцями" в березні та 9 днів провів у підвалах захопленого військкомату, де піддавався витонченим тортурам, а після звільнення став координатором організацій переселенців. І тепер - він теж нерезидент. Рахунки його громадської організації, яка займається захистом та інформуванням громадян України в Криму, заблоковані. Так вимагає скандальна постанова НБУ №699, прийнята до виконання закону про ВЕЗ в Криму.

Як йдеться у статті, постанова протягла навіть те, що громадським на стадії прийняття закону вдалося виключити з проекту - норму про заборону українським банкам надавати фінансові послуги громадянам з "кримською пропискою". "В результаті, наводять конкретні випадки дискримінації правозахисники, кримчани, які проживають навіть в столиці України, отримують відмови не тільки у відкритті рахунку в банку, але навіть при купівлі валюти", - зазначає автор у своєму матеріалі.

Крім того, за словами Самар, є версія, і багато експертів її вже озвучили: постачання продовольства з українського материка в Крим і робота там сталого українського бізнесу забезпечуються українською владою в обмін на недоторканність близького їм бізнесу на півострові і в самій Росії.

"Підозрюваний №1 - президент Петро Порошенко, бізнес якого в Росії і анексованному Севастополі гонінням, а тим більше - націоналізації по-кримськи, не підлягає. Наступні номери - його політичні партнери Косюк і Фірташ, далі - Ахметов, брати Клюєви і ... Сім'я Януковича, має на півострові і землі, і палаци, і долі в бізнесі", - йдеться в статті.

"Час від часу в російських ЗМІ з'являється інформація про завантаженість "Північорзаводу" Порошенка російськими військовими замовленнями. Треба сказати, що поки що ні одне кримське оборонне підприємство, яке підняло російський прапор, не отримало обіцяних багатомільйонних замовлень - процедура перереєстрації та отримання ліцензії для можливості претендувати на держзамовлення непроста. Але ось нещодавно "глава роботодавців Криму" Олександр Баталін повідомив, що незабаром оборонні держзамовлення дозволять завантажити ще чотири промислових підприємства Криму і Севастополя - завод "Фіолент" (Сімферополь), завод "Склопластик" (Феодосія), "Ера" (Севастополь) і ще один чомусь неназваний завод в Севастополі. Не факт, що це "Північморзавод", звичайно, хоча він-то реальний претендент на ремонт кораблів ЧФ", - пише Самар.

Водночас вона зазначає, що зворотних прикладів щодо "недоторканною приватної власності" - безліч. Автор згадує і підприємства Коломойського і Сенченка і приклад "Кримхлібу". Так, на думку багатьох відомих експертів і цілої плеяди громадських організацій, закон про СЕЗ вигідний виключно великому бізнесу, який хоче продовжувати заробляти в окупованому Криму.

Як повідомлялося раніше, віце-президент США пообіцяв ніколи не визнавати анексію Криму Росією. Байден у ході візиту до Києва підтвердив прихильність США територіальної цілісності України.