Україні потрібно розвивати транспортну інфраструктуру за стародавнім маршрутом "З варяг у греки" - оглядач

Розвиток транспортної інфраструктури, що зв'язує Північ і Південь, є перспективним для України і дозволить країні ефективно реалізувати переваги країни як потужного транзитного логістичного хабу, пише у своєму матеріалі для DT.UA економічний оглядач Денис Лавникевич.

"Реальний і перспективний для Києва варіант - розвивати і експлуатувати транспортну інфраструктуру Північ-Південь, за стародавнім маршрутом "З варяг у греки", - зазначає автор.

Окремі проекти в цьому напрямку вже реалізуються й успішно функціонують. Зокрема, запущений в 2003-му контейнерний поїзд "Вікінг", що зв'язує Одесу з Білоруссю та країнами Балтії. Поїзд курсує за маршрутом Чорноморськ/Одеса (Україна) - Бережесть (Україна) - Словечно (Білорусь) - Мінськ - Гудогай (Білорусь) - Кяна (Литва) - Клайпеда (Литва). Загальна протяжність маршруту - 1766 км.

В Одеському порту контейнери "Вікінга", що прямують у напрямку північних сусідів України, опрацьовуються в першу чергу, без найменших затримок.

Тільки за минулий рік "Вікінг" перевіз понад 1 млн т вантажів - майже вдвічі більше, ніж у 2016-му. Зростання обумовлено, переважно, торгівлею між Литвою і Україною. Основний обсяг поставок склали будматеріали, одяг, риба, автозапчастини, полімери, папір, сировину і алкоголь.

"Поїзд "Вікінг" - найвигідніша логістичне пропозицію в Європі. За підсумками 2009 р., склад був удостоєний спеціальної премії Єврокомісії як кращий проект з перевезення вантажів", - пише оглядач.

Ще одним перспективним проектом Лавникевич називає план будівництва водного коридору під індексом Е40, який повинен з'єднати Балтійське і Чорне моря через об'єднану систему судноплавних річок і каналів, яка пройде по землях Польщі, Білорусі та України. Протяжність маршруту через складе близько 2 тис. км.

"Транспортники в захваті від можливості перекидати вантажі з Балтики до Чорного моря не в обхід Європи (Північне море -Атлантика-Середземне море), а через Віслу-Західний Буг-Прип'ять-Дніпро... Самі по собі Польща, Білорусь та Україна навряд чи б взялися за реалізацію цього проекту, навіть незважаючи на всі вигоди, які він обіцяє. Але в даному випадку фінансування готовий звалити на себе Європейський Союз, тобто для трьох країн-учасниць це можливі інвестиції, які належить освоїти", - резюмує автор.

У той же час, Україна не зможе стати хабом між Європою і Азією і ключовим вузлом нового Шовкового шляху, так це місце вже зайнято Білоруссю.

Детальний аналіз положень Національної транспортної стратегії України до 2030 року читайте у статті Дениса Лавникевича "Drive Ukraine 2030": критичний розбір" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".