Україна на сьогодні майже повністю залежить від ядерного палива з Росії. Поки що проблем з їх постачанням немає. Але уряду України вже сьогодні необхідно подбати про ядерно-паливну альтернативу на післязавтра, коли ситуація може змінитися і РФ може вдатися і до атомного важелю впливу за прикладом газової блокади.
Як пише в статті у ZN.UA експерт у питаннях енергетики, президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Михайло Гончар, зараз настає час диверсифікувати з допомогою транснаціональної компанії Westinghouse постачання ядерного палива, щоб не залежати від одного джерела.
На думку експерта, уряду України і "Енергоатому" було б логічно зробити необхідні кроки з розширення контрактних відносин і забезпечення замовлення мінімум на 35% річної потреби ядерного палива вже починаючи з 2016 р.
За існуючого контракту з Westinghouse, поставок палива вистачить лише для трьох енергоблоків - двох Южно-Української АЕС та одного Запорізької АЕС.
Також з часом доцільно нарощувати частку закупівель до 50%, залежно від поведінки російської сторони і ринкової кон'юнктури. Таким чином, на 5-7 з 13 діючих енергоблоків доцільно використовувати альтернативні поставки ядерного палива.
Очевидно, вважає Гончар, також слід створити і підтримувати стратегічний запас, принаймні, на два роки. А враховуючи, що російська гібридна війна проти України набуває явно затяжний характер, доцільно подбати про великі запаси.
Враховуючи, що російська гібридна війна проти України набуває явно затяжний характер, доцільно подбати про великі запаси.
"Ситуація з нинішніми запасами вугілля на ТЕС досить показова. Ніхто не очікував, що з ним можуть виникнути проблеми, а вони виникли. Так і у ядерно-паливному аспекті. Хоча проблем з російськими поставками не спостерігається, це не означає, що їх не може бути або їх не можуть створити штучно", - резюмує експерт.
Докладніше читайте в статті Михайла Гончара "Енергетичне виживання України: ядерно-паливна складова" в свіжому номері "Дзеркала тижня. Україна".