Українці не бачать реальну результативність витрачання коштів платників податків — експерти

Рух бюджетних коштів відображає політику держави, і в тому числі реальні, а не задекларовані пріоритети реформ. На жаль, жорстока правда полягає в тому, що звичайні українці, і навіть керівники держави, досі не можуть в цьому дзеркалі побачити, яка реальна результативність витрачання коштів платників податків.

Про це у своїй статті для DT.UA пишуть Анатолій Максюта, голова правління Інституту суспільно-економічних досліджень Ярослав Жаліло, керівник економічних програм Інституту, Антоніна Дешко, експерт з питань фінансової політики Інституту, Світлана Ковалівська, заступник директора Інституту.

На думку авторів, в Україні саме в бюджетних процедурах криються причини звичайного марнотратства, реалізуються корупційно-тіньові "закладки", через які в суспільстві формується глобальне недовіру платників податків до бюджетної політики держави та політики реформ в цілому.

"На жаль, спроби впровадження ПЦМ (програмно-цільовий метод бюджетування) і середньострокового бюджетного планування в Україні переважно не призводили до реального втілення в практичну діяльність влади. Щоб цей метод реально запрацював, потрібен ряд обов'язкових умов: наявність довгострокової стратегії розвитку країни, впровадження середньострокового економічного та бюджетного планування, затвердження програм діяльності урядів на основі цілей, з наступних стратегій і планів. На жаль, ці умови не створені досі. А отже, ПЦМ використовується лише формально", - відзначають експерти.

Автори підкреслюють, що міністерства люблять визначати серед критеріїв ефективності показники "середня кількість вхідних документів, оброблених одним працівником", "кількість опрацьованих звернень, скарг громадян, запитів на публічну інформацію" (або відсоток до минулого року), які навряд чи реально оцінюють результативність роботи відомства (а часто, навпаки, можуть свідчити про надмірну забюрократизованість або непрозорість роботи). Звіт про виконання паспорта бюджетної програми зводиться практично до бухгалтерського звіту.

Між тим, практично відсутній аналіз впливу виділених коштів на розвиток держави як з наведенням статистичних даних, так і в частині співвідношення з планом роботи розпорядника.

"Саме звіт про виконання паспорта бюджетної програми мав би стати основою для аналізу ефективності роботи головного розпорядника бюджетних коштів, системи державної виконавчої влади в цілому, підставою для реального впровадження середньострокового бюджетного планування, в якому плани фінансування бюджетних програм на наступні три роки будуть будуватися не навмання, а на міцній стратегічній основі. Адже не може ж такого бути, що платники податків містять армію чиновників тільки тому, що вони розглядають багато скарг, звернень та листів! Повинен бути результат від їхньої роботи, принаймні, аби скарг і звернень стало менше, а не більше", - вказують експерти.

Детальніше про прозорість витрачання бюджетних коштів читайте в матеріалі Анатолія Максюти, Ярослава Жаліла, Антоніни Дешко, Світлани Ковалівської "Куди діваються наші податки? " у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".