Україна хоче перейти на електронні гроші, коли її чиновники декларують купу готівки - Bloomberg

Невдовзі після того, як Україна обмежила готівкові розрахунки для того, щоб вивести частину економіки з сірої зони, голова її податкової служби сказав, що він не довіряє свої заощадження банкам в країні. Так чиновник виправдав задекларовану купу готівки у різних валютах, загальна вартість якої складає 1,8 мільйона доларів.

Про це пише Bloomberg, додаючи, що українські чиновники не можуть подати приклад громадянам і переконати їх довірити заощадження банкам. Потенційні вкладники бояться, що їхні гроші не будуть в безпеці в електронному вигляді.

Тим часом, від Франкфурта до Нью-Делі уряди з різним успіхом намагаються переконати людей відмовитися від готівки. Це пояснюється тим, що країни намагаються унеможливити нелегальні операції і ефективніше збирати податки. Через виснажливу війну, українська державна скарбиця потребує допомоги.

"Наша мета - скоротити тіньову економіку за допомогою електронних платежів", - сказав Руслан Кравець, який очолює проект "безготівкової економіки" Нацбанку України.

Видання нагадує, що Нацбанк минулого місяця обмежив готівковий розрахунок сумою в 50 тисяч гривень. Це третина від того, що можна було витратити готівкою до цього часу. Очікується, що цьогорічний дефіцит бюджету не перевищить 3% ВВП. Офіційні підрахунки вказують на те, що на тіньові операції припадає третина 90-мільярдної економіки.

Попри назву "безготівкового" проекту Нацбанку, паперові гривні навряд чи зникнуть у найближчому майбутньому. Українці отримують половину своїх доходів у електронному вигляді, але витрачають здебільшого готівку, навіть коли йдеться про купівлю дорогих речей, таких як житло чи автомобіль. Хоча довіра до банків поступово відновлюється, більш ніж 60 кредиторів закрилися на піку рецесії 2014-2015 років, а війна в Донбасі продовжує нервувати вкладників.

Одним з індикаторів, на який рівняється Кравець, - це співвідношення готівки до ВВП. В Україні на почату 2017 року він скаладає 13,6%, в той час як у Польщі цей показник дорівнює 9,5%, а в Норвегії - ще на два відсотки менше.

"Наша мета досягти польського показника до 2020 року", - сказав український чиновник виданню.

Щоб зробити це, банкам доведеться переконани крамниці і кіоски приймати безготівкові платежі, а також домовитися з органами місцевої влади про збільшення можливостей для безготівкової сплати проїзду в громадському транспорті. Також більше половини пенсіонерів отримують свої пенсії готівкою. Крім того, дуже багато людей досі сплачують за комунальні послуги у банках замість того, щоб робити це онлайн.

Видання нагадує, що після націоналізації "Приватбанку" в руках держави опинився і його спект онлайн-послуг, які включають купівлю багатьох товарів і послуг: від квитків на потяг чи на футбол до іноземної валюти.

Кравець переконаний, що відновлення довіри до фінансової системи може пожвавити економічне зростання. Якщо вкладники повернуться до банків, це може пожвавити кредитування.

"Справа не лише в безготівковій економіці і платежах. Йдеться також про безпеку і прибутковість", - додав український чиновник.

Видання пише, що Кравцю не доведеться далеко ходити, щоб знайти потенційного вкладника з великою сумою грошей у паперовому вигляді. Декларації українських чиновників свідчать, що у заступника голови Нацбанку Катерини Рожкової є майже 400 тисяч доларів готівкою.

Тим часом, старший економіст Центру економічної стратегії Ірина Піонтковська сказала DT.UA, що розвиток безготівкових розрахунків в Україні нерозривно пов'язаний з оздоровленням банківського сектора.

Детальніше про розвиток безготівкових розрахунків в Україні читайте у статті Юлії Самаєвої "Без купюр" у свіжому випуску тижневика "Дзеркало тижня. Україна".