У МВФ не бачать суттєвих зрушень у співпраці з Україною

"Ключовий висновок після аналізу - важливість відповідального керівництва, але немає чіткої відповіді, як цього досягти в Україні", - йдеться у звіті.

Серед успiхiв програми МВФ вiдзначає стабiлiзацiю банкiвської системи, корекцiю поточного рахунку платiжного балансу, а також недопущення соцiальних заборгованостей i суверенного дефолту, що в цiлому привело до поступового вiдновлення економiки iз середини 2009 року.

Водночас зусилля щодо подолання основних структурних та iнституцiональних недолiкiв зайшли у безвихiдь, наголошують експерти фонду. Вони зазначають, що проблеми банкiвського сектора не було повнiстю вирiшено, режим валютного курсу повернувся до докризової практики, енергетичний сектор залишається значною мiрою недореформованим, збiльшуючи квазiбюджетний дефiцит.

МВФ зазначає, що намагався зробити програму максимально ефективною: з українського боку пiд нею стояли чотири пiдписи (президента, прем'єра, мiнiстра фiнансiв та голови НБУ), програма мала багато попереднiх умов i здiйснювалася в тiснiй спiвпрацi з фондом (зокрема у планi значної технiчної допомоги), проте це дало лише частковий успiх.

МВФ допускає, що видiлення меншого обсягу коштiв на початку програми могло б послужити бiльшим стимулом для її реалiзацiї, проте в той кризовий момент iснувала необхiднiсть вiдновити упевненiсть шляхом видiлення значного обсягу допомоги. Експерти фонду вважають, що з урахуванням досягнення головних короткострокових цiлей кризового управлiння важко сперечатися з таким рiшенням, навiть враховуючи те, що стратегiю було слабо реалiзовано, а структурнi вразливостi залишилися невирiшеними.