Про це DT.UA заявила старший менеджер портфеля проектів Світового банку (СБ) в Україні Клавдія Максименко.
"На донорських зустрічах ми бачимо, що з цими ж проблемами стикаються і Європейський банк реконструкції і розвитку і Європейський інвестиційний банк, і KfW, - пояснює Клавдія Максименко. - Досвід реалізації аналогічних проектів в інших країнах показує, що їх можна реалізувати і в Україні, але практика, на жаль, переконує у зворотному".
За її словами, частково ці проблеми пов'язані з тим, що українська бюрократична система дуже зарегульована і замкнута в собі, все до найменших кроків описано в законодавстві, а будь-яке внесення в нього змін - тривалий і трудомісткий процес.
"Гнучкість в прийнятті рішень владою відсутня, а переговори, як правило, закінчуються переконанням народних депутатів у тому, що необхідні зміни не вплинуть на їх бізнес-інтереси", - зазначила Максименко.
"Іноді в мене складається таке сумне враження, що проекти Світового банку в Україні найбільше потрібні Світовому банку. Але ж ми на них фактично не заробляємо, інвестиції в Україну не є джерелом наших доходів. Більш того, якщо проект не був реалізований або був реалізований не повною мірою, для нас це швидше збиток, адже ми витрачаємо на підготовку проектів власні кошти, яких Україна не повинна нам повертати. Ці послуги у вартість позики не входять, і команда, яка витрачає сили на розробку й супервізію якогось нереалізованого або неефективного проекту, могла б ті самі зусилля спрямувати на вирішення інших, не менш актуальних, завдань", - розповіла Максименко.
Нагадаємо, Українська влада невтомно говорить про пошук зовнішнього фінансування, залучення коштів донорів, поліпшення регуляторного середовища і бізнес-клімату заради припливу інвестицій у країну. При цьому взяти кредити хочуть всі, можуть дуже мало, реалізують якісно і вчасно – одиниці, пише економічний оглядач DT.UA Юлія Самаєва.
Докладніше читайте в матеріалі Юлія Самаевой "Борг у допомогу?" у свіжому номері "Дзеркала тижня. Україна".