У ЄС досі вагаються із використанням прибутку від заморожених активів РФ для допомоги Україні

Країни-члени ЄС, зокрема Франція, Німеччина, Італія та Бельгія, із пересторогою ставляться до прискорення зусиль щодо використання прибутків від активів підсанкційного російського центрального банку для підтримки України, пише Bloomberg. Разом із тим, виконавчий орган Європейського Союзу наполягає на завершенні цього процесу до кінця року.

За словами джерел видання, ключові країни ЄС під час закритого засідання в середу повідомили Європейській комісії, що нададуть перевагу більш поступовому підходу.

Уряди спершу хочуть прийняти незаконодавчий документ для продовження розгляду різних варіантів, щоб гарантувати, що формула використання отриманого від заморожених російських активів прибутку є юридично обґрунтованою та не загрожуватиме фінансовій стабільності.

Упродовж останніх місяців ЄС обговорював можливість швидкої реалізації  планів щодо застосування податку на надприбуток до отриманих від заморожених російських активів прибутків, а виручені кошти використовувати для відновлення України.

За оцінками, понад 200 мільярдів євро (214 мільярдів доларів) суверенних активів, які потрапили під санкції, знаходяться в ЄС, причому більшість - у бельгійському депозитарії Euroclear. Менші суми знаходяться в інших юрисдикціях Великої сімки та деінде.

Згідно з опублікованими минулого місяця даними,  заморожені в Euroclear російські активи принесли майже 3 мільярди євро прибутку з моменту прийняття рішення про їх заморозку і до третього кварталу цього року. Очікується, що ця цифра продовжить зростати.

Минулого місяця Бельгія заявила, що наступного року інвестує 1,7 мільярда євро у допомогу Україні за рахунок власних внутрішніх податкових надходжень від заморожених російських активів.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Замороження активів РФ у ЄС – недостатньо: потрібен наступний крок для тиску на агресора – Стефанішина

Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн пообіцяла, що рішення на рівні ЄС буде ухвалене до літніх канікул незважаючи на скептицизм багатьох столиць і Європейського центрального банку. Країни-члени також прагнуть схвалення G-7 перед тим, як продовжити цей процес.

На саміті минулого місяця лідери ЄС звернулись до головного дипломата союзу Жозепа Борреля та Комісії із закликом «прискорити роботу з метою подання пропозицій», не вказуючи жодних часових рамок. Як повідомили джерела, під час засідання за закритими дверима Франція, яку підтримали переважна більшістю країн, запропонувала найближчими тижнями подати на розгляд незаконодавчий документ, поки фахівці продовжуватимуть вдосконалювати правову формулу. Французький уряд стурбований тим, що план все ще потребує доопрацювання для того, аби він вважався юридично обґрунтованим, і прагне побачити прогрес до кінця року.

Співрозмовники видання також зауважили, що Боррель також насторожено ставиться до ідеї прискорити роботу над представленням законодавчої пропозиції до кінця року.

У заяві міністрів закордонних справ країн «Великої сімки», прийнятої за підсумками їхньої зустрічі в Токіо, країни вирішили не розморожувати активи РФ до компенсації збитків Україні.

Із закликом до світових урядів та лідерів передати Україні заморожені російські активи обсягом близько 300 мільярдів євро для відшкодування збитків, завданих країні та українцям, звернулись понад 30 відомих міжнародних діячів, серед яких колишні керівники урядів європейських країн, відомі американські дипломати, члени Європейського парламенту, Голова Мюнхенської безпекової конференції, експрезидент Світового Банку, представники Гарвардського, Стенфордського, Колумбійського та Єльського університетів, члени Атлантичної ради.

Комітет із закордонних справ Палати представників Конгресу США більшістю голосів схвалив двопартійний та двопалатний законопроєкт щодо використання заморожених активів РФ на користь України. 

Підтримала відповідний план ЄС і міністр фінансів США Джанет Єллен.

Про те, як обліковуються прибутки від заморожених російських активів у ЄС і чи дістануться вони Україні — у статті Тетяни Хутор "Доходи від російських активів зростають. Чи використає їх Україна?".