У 2017 загальний товарообіг між Україною і Туреччиною склав 3,78 млрд дол

За 2017 р. загальний товарообіг між Україною і Туреччиною становив 3,78 млрд дол. США. Ми експортували до Туреччини товарів і послуг на 2,5 млрд дол., тоді як імпортували продукції на 1,26 млрд. Додатне сальдо становило 1,25 млрд дол. Загалом нинішній стан торговельних відносин між Україною і Туреччиною є для нас відносно вигідним: ми продаємо більше, ніж купуємо. Іншими словами, Туреччина є одним із джерел, звідки ми можемо брати іноземну валюту, яку потім використовуємо для погашення зобов'язань перед іноземними кредиторами, а також для урівноваження платіжного балансу та курсової стабілізації.

Про це у своїй статті для DT.UA пише Віталій Кузьмін, економічний експерт, керуючий партнер WDD Group. За його словами, основними статтями експорту з України до Туреччини були чорні метали (42,4%), насіння і плоди олійних рослин (11,9), зернові культури (9,4), деревина і вироби з деревини (5,5), жири й олії тваринного або рослинного походження (4,2), руди, шлаки та зола (3,8%).

"Натомість із Туреччини в Україну в основному везли засоби наземного транспорту, крім залізничного (11,2%), котли і машини (10,6), їстівні плоди та горіхи (9,8), насіння і плоди олійних рослин (6,7), пластмаси та полімерні матеріали (6), чорні метали (4) і овочі (2,7%), - зазначає експерт. - У свою чергу, торговельний оборот послугами між двома країнами в 2017 р. становив 521,8 млн дол. Обсяг експорту українських послуг до Туреччини - 164,3 млн дол., обсяг імпорту послуг з Туреччини до України - 357,5 млн. Таким чином, сальдо торгівлі послугами було від'ємним для України і становило 193,4 млн дол".

Автор вказує, що основними статтями експорту послуг до Туреччини були транспортні (85,9%), послуги, пов'язані з подорожами (6,2), ділові (3,8), послуги у сфері телекомунікації, комп'ютерні та інформаційні послуги (2,3%). У цей же період основними статтями імпорту в Україну були послуги, пов'язані з подорожами (70,4%), транспортні (23,3), ділові (2,6), а також державні та урядові (1%).

"Тож бачимо вкрай промовисту закономірність. В основному ми постачаємо до Туреччини метали, насіння, зерно, деревину, жири та руди. Все це є сировиною із низьким ступенем переробки. Натомість веземо із Туреччини транспортні засоби, машини та пластмаси, тобто дорожчі товари. Також ми активно купуємо в цієї країни високомаржинальні туристичні послуги, - підкреслює економічний експерт. - Така картина є яскравим проявом дисбалансу: незважаючи на переважання експорту над імпортом, ми постачаємо в Туреччину сировину із низькою доданою вартістю. У свою чергу, купуємо готову продукцію із набагато вищою маржинальністю. Цілком можливо, що навіть за нинішніх умов власне прибуток турецької сторони є більшим за вигоди для України, попри те, що загалом товарообіг проходить нібито на нашу користь".

Детальніше про "підводні камені" ЗВТ з Туреччиною читайте в статті Віталія Кузьміна "Вільна торгівля між Україною і Туреччиною: примарні вигоди та реальні ризики" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".