Якщо бути точним, то світова економіка на чолі зі США показувала досить непогані результати останнім часом. Глобальний економічний прогноз МВФ говорить, що глобальна економіка зросте на 4% за підсумками цього і наступного року. В США зростання буде складати 2,9% і 2,7% відповідно. І це краще, ніж прогнозувалося раніше. Але ці хороші новини збивають з пантелику, тому що вони приховують зростання ризиків для зростання і стабільності. І новостворені небезпеки в Америці очолюють список загроз.
Світова економіка наближається до завершення фази, коли вона наздоганяла колишні успіхи. Після тривалого відновлення від кризи 2008 року нинішній підйом в зрастанні відводить багато економік впритул до їхніх максимальних можливостей. З цього моменту зростання сповільниться до більш помірних і довгострокових темпів. З швидким наближенням такого моменту монетарна політика в США, Європі і інших регіонах лишається дуже вільною. І це пеший великий ризик. Повернення до вищих процентних ставок у поєднанні з повною зайнятістю може стати стресом для економік, які вже звикли до дешевих грошей.
США ускладнили цю макроекономічну проблему, запровадивши фіскальне стимулювання, яке країні насправді не потрібне. Президент Дональд Трамп разом з республіканцями в Конгресі просувають законопроект про податкову реформу і бюджет, які разом ще більше погіршать і без того складне фіскальне становище. Через 10 років після краху борг уряду США досі складає близько 110% від ВВП. МВФ вважає, що цей показник не буде зменшуватися у найближчі роки. А в 2023 році він зросте до 117%, дорівнявшись до рівня Італії і втричі перевищивши німецький держборг.
Такий сильний фіскальний тиск допомагає зростанню у короткостроковій перспективні, але сильно ускладнює роботу Федерального резерву, посилюючи ризик, що процентна ставка буде зростати швидше, ніж очікувалося. Загрози від спроб нормалізувати монетарну політику будуть болючими і так. Фіскальне нагромадження зробить їх значно гіршими. На додачу до всього цього уряд США довів напругу навколо торгівлі до найгострішого стану за десятиліття.
Президент Трамп наївно відмовився від довготривалої американської прихильності до відкритих ринків і ліберальної торгівлі, оголосивши, що збирається виграти у торговельних війнах. Він оголосив запровадження нових мит, націлених проти Китаю, і пообіцяв, що вони будуть діяти до тих пір, поки не буде поступок. На даний момент фінансові ринки, схоже, думають, що він блефує (не виключено, що так і є). Або ж що торговельні партнери США прогнутся під тиском, що теж вірогідно. З якихось причин інвестори поки не сприймають торговельні погрози Трампа серйозно. Якщо американський президент дійсно почне торговельну війну в часи, коли фінансові умови і макроекономічна політика і без того загрожують США, варто чекати біди. Шлях назад до економічної розсудливості може виявитися тернистим.
Президент США Дональд Трамп схвалив введення мит на імпорт сталі (25%) і алюмінію (10%), тим самим він виконав свої обіцянки щодо протекціоністської підтримки американських виробників металу.
Детальніше про вплив американських мит на сталь і алюміній в матеріалі Вадима Іосуба "Відлуння трампівского протекціонізму. Чи постраждають українські експортери металів?" в тижневику "Дзеркало тижня. України".