Підтримати
25%-е мито на сталь і 10-е на алюміній не зруйнують економіку в цілому, адже вони зачеплять лише 2% від імпортованих в Америку товарів на 2,4 трильйони доларів або 0,2% від ВВП. Якби це був весь масштаб протекціонізму Трампа, тоді його дії лишилися б безглуздою шкодою для себе ж. Але насправді його вчинок потенційно може стати катасрофою як для Америки, так і для світової економіки.
Про це пише The Economist, коментуючи нещодавнє рішення американського президента запровадити додаткові мита на сталь і алюміній.
Поки не відомо, що саме планує зробити Трамп. Але знаки дуже тривожні. Навідміну від своїх попередників, нинішній президент США вже давно скептично ставиться до вільної торгівлі. Він глузував з міжнародної торговельної системи, яку вважає шкідливою для Америки. Його адміністрація переживає хаос. Рішення головного економічного радника Гарі Коена піти у відставку 6 березня позбавляє Білий дім прихильника вільної торгівлі, яких там і так не багато. Це стало сигналом, що адміністрація опинилася в руках протекціоністів. Глобальна торговельна система не зіштовхувалася з такою небезпекою з часів завершення Другої світової війни.
У цієї небезпеки є кілька вимірів. Один з них - це ризик початку обміну обмеженнями в дусі "око за око". Після того, як ЄС заявив про намір обкласти у відповідь митами американські товари включно з бурбоном і мотоцикалами Harley-Davidson, Трамп пригрозив європейському експорту автомобілів.
Друга загроза випливає з міркувань Трампа. Нові мита опираються на рідко вживаний закон, який дозволяє президенту захищати промисловість на підставах національної безпеки. Таке виправдання, вочевидь, хибне. Більшість сталі Америка імпортує з Канади, ЄС, Мексики і Південної Кореї, які лишаються союзниками Вашингтона. Оттава і Мехіко отримали від Трампа певну відстрочку, тому що американський президент хоче мати важіль впливу на переговорах про зміну угоди про Північноамериканську зону вільної торгівлі (NAFTA), хоча це ніяк не стосується національної безпеки. Трамп створив прецедент, яким інші країни так само хибно скористаються для захисту своєї промисловості.
Не зрозуміло, чи можуть інші країни якось відповісти США в юридичній площині, зважачи на застосування закону про захист національної безпеки. Це скеровує Світову організацію торгівлі в пастку. Або Трамп спровокує сценарій безкарності, який суди СОТ не зможуть вирішити, або ж суди будуть розмірковувати над потребами Америки в національній безпеці. В будь-якому випадку, Трамп може підірвати організацію в цілому.
СОТ і без того переживає скрутні часи. Після провалу переговорів у Досі в 2015 році після 14 безплідних років потрібні реформи були поставлені на паузу на невизначений час. Суперечки, які можуть скотитися в нову торговельну війну, впали на плечі системи СОТ з вирішення конфліктів, яка надто повільна і слабка, щоб витримати такий тягар. Організація відстала від глобальних економічних змін. Інвестиції все більше пов'язуються з нематеріальними активами, такими як патенти і права на інтелектуальну власність, а не з традиційними фізичними, такими як сталеварні. Правила, розроблені для багатих, ринкових економік не можуть завжди бути поліцейським для державного капіталізму. Субсидії, які Китай неявно дає своїм виробникам, спричинили глобальне перенасичення виробничими металами. Не дивно, що друга найбільша у світі економіка опинилася у фокусі такого невдоволення.
Але якими б не були проблеми СОТ, її підрив був би трагедією. Якщо Америка почне здійснювати меркантилістську торговельну політику всупереч глобальній торговельній системі, інші країни підуть її стопами. Це може й не призведе до негайного розвалу СОТ, але поступово підриватиме основи глобалізованої економіки.
Всі постраждають. Трамп, схоже, розглядає торгівлю як "гру з нульовою сумою", в якій дефіцит - це ознака поганої угоди. Але суттєве покращення стандартів життя після Другої світової війни йшло нога в ногу з швидким розширенням світової торгівлі. Насправді імпорт - це добре, тому що він йде на користь споживачам і змушує виробників спеціалізуватися на тому, що вони роблять найкраще.
Без СОТ міжнародна торгівля продовжиться, її не можна зупинити. Але без норм і процедур суперечки будуть ще більше загострюватися. Чим менше правил, тим більше можливостей для меркантилістських помилок. Торговельна потітика може стати заручницею корисних інтересів. Військова сила може бути застосована для вирішення торговельних суперечок. Міжнародне інвестування може зникнути. Будучи континентальною економікою, Америка втратить менше, ніж інші країни. Але разом з тим, вона втратить дуже багато включно з основним стовпом системи, на яку опирався американський політичний вплив після Другої світової.
Як світу уникнути цих проблем? Попри безвідповідальну поведінку Трампа, інші гравці повинні триматися разом. Деякі можуть піти на певні обмежені заходи у відповідь. Зрештою, з хулагіанами так і поводяться. А загроза для місцевих виробників посилить тиск Республіканської партії на Трампа. Але такі дії у відповідь повинні бути пропорційними і обмеженими. Торговельна війна в дусі "око за коно" з Америкою буде катастрофічною.
Нагадаємо, 1 березня на зустрічі з представниками найбільших металургійних компаній президент США Дональд Трамп оголосив про введення мита на імпорт сталі й алюмінію. Американський президент хоче оподатковувати іноземну сталь 25% митом, а алюміній - 10%. 8 березня Трамп підписав розпорядження про введення нових тарифів на імпорт сталі й алюмінію.
Голова Європейської ради Дональд Туск заявив про те, що у відповідь варто "захистити європейців від турбулентності торгівлі, зокрема, шляхом пропорційного реагування у відповідності з правилами СОТ".
Раніше видання Bloomberg назвало ідею Трампа щодо тарифів найгіршою для американської економіки. Найбільш імовірним результатом цього буде зростання цін, скорочення економічного зростання, зменшення робочих місць, посилення податкового тягаря, провокування економічної відплати з боку інших гравців. Крім того, це може дестабілізувати глобальну торговельну систему.
Стежити у Телеграмі
Увійти за допомогою Facebook
Увійти за допомогою Twitter
Увійти за допомогою Google