Тисяча комунальників Києва на фронті, але місто, за словами КМДА, уже на 80% готове до зими

Розпочати опалювальний сезон цього року в Києві планують, як і завжди, після зниження середньодобової температури до +8 градусів, а також відновлять гаряче водопостачання, однак для проведення реальних заходів із термомодернізації будинків у місті уже не вийде, пише у своєму матеріалі для ZN.UA «Зима близько»: на державу надійся, а сам не зівай» аналітик «Центру розвитку міст» Юрій Щедрін.

Як зазначив заступник голови КМДА Петро Пантелєєв,  у Києві процес підготовки до опалювального сезону все ще в розпалі. При цьому, за його словами, одне з критичних питань між постачальниками газу та «Нафтогазом»,  що збитки постачальних організацій відшкодують із бюджету, а ціна для населення не зміниться, вирішене на державному рівні.

Також позитивним є й той факт, що казначейство віддає пріоритет виплатам на підготовку міста до опалювального періоду, тому зазначені роботи будуть профінансовані.

За словами заступника голови КМДА, місто уже на 80% готове до зими, а до кінця вересня підготовка до опалювального сезону має завершитись. Також в Києві вирішили перевірити електричні мережі у багатоквартирних будинках, однак фізично охопити всі буде неможливо,  тому до процесу закликали долучатися їхніх мешканців.

За словами директора департаменту житлово-комунальної інфраструктури КМДА Дмитра Науменка, понад тисяча комунальників міста Києва пішли на фронт, решта — працюють. Так, на ТЕЦ Києва створюються аварійні запаси вугілля та мазуту. Загалом опалювальний сезон хочуть розпочати за температурними показниками, коли середньодобова температура опуститься нижче восьми градусів, але водночас і якомога пізніше.

Утім раніше міська влада заявляла, що температура буде на рівні 16 градусів, тому слід готуватися до різних сценаріїв. Щодо гарячого водопостачання — у КМДА планують найближчим часом опублікувати графік його відновлення.

Також до початку опалювального сезону в місті пообіцяли відновити одинадцять пошкоджених унаслідок воєнних дій будинків, аби вони були готові до життя.

«У цьому контексті дуже гостро стоїть питання енергоефективності, оскільки кошти, витрачені на опалення, субсидуються з бюджету за рахунок єдиного тарифу для населення. Зменшення витрат на опалення — це пряма допомога державі, адже енергоефективність — теж фронт. Експерти стверджують, що витрати на енергоефективність будинків окупаються приблизно за три роки. Наприклад, просто заміна ламп на нові (з датчиком руху) економить 30% витрат на електроенергію», - зазначає автор.

Зокрема у Києві досить популярна державна кредитна програма для ОСББ «70/30», на яку нинішнього року грошей ще не виділили. Однак цією програмою охоплено тільки 4% київських будинків, що не суттєво впливає на ситуацію.

«Головний пункт у процесі економії енергії в багатоповерховому будинку — встановлення індивідуальних теплових пунктів, що дозволяє значно коригувати витрати на опалення. Тимчасом є проблема: більшість таких встановлених пунктів не налаштовані належним чином і втрачають від 5 до 30% тепла. На жаль, до початку опалювального сезону залишилося обмаль часу, і здійснити серйозні заходи з термомодернізації будинків уже не вдасться», - резюмує Юрій Щедрін.