За її словами, на даному етапі пенсійної реформи потрібно визначитись з основоположними принципами будівництва пенсійної системи.
Так скасування пенсійного страхування призведе до того, що всі пенсійні витрати будуть переведені на бюджет країни. Автор зазначає, що з огляду на структуру бюджетних надходжень, можна з упевненістю сказати, що цей тягар буде покладено на населення/домогосподарства, які сплачують податки з доходів від зайнятості і податки на кінцеве споживання (ПДВ, акцизи тощо). За плоскої шкали оподаткування особистих доходів і відсутності адекватних податків на багатство такий крок призведе до ще більшого соціального нерівності і напрузі.
"Водночас потрібно усвідомлювати, що суто страхова пенсійна система фізично неспроможна забезпечити ані повного охоплення населення, ані належного розміру виплат. За нинішніх умов, коли чисельність застрахованих осіб - платників внесків майже дорівнює чисельності пенсіонерів, страхова система з власних коштів може забезпечити середній розмір пенсії на рівні близько ставки пенсійного внеску (18–20%). У подальшому внаслідок демографічних змін чисельність платників внесків буде скорочуватися, а чисельність пенсіонерів - зростати", – йдеться в статті.
За словами Ткаченко, аби гарантувати розмір пенсії на рівні 40% заробітної плати, державі доведеться дотувати вже не половину, а дві третини загальної суми пенсійних витрат.
Нагадаємо, 17 травня Кабінет міністрів України одноголосно схвалив проект пенсійної реформи. Проект передбачає підвищення пенсійного віку для людей, у яких немає офіційного трудового стажу 25 років.
Детальніше про проблеми реформи пенсійної системи України читайте у статті Лідії Ткаченко "Солідарна пенсійна система: про справжні чинники неефективності" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".