"Чорний понеділок" для світового нафтового ринку є наслідком процесів, які тривали в останні роки. Про це в статті для ZN.UA пишуть Михайло Гончар, Оксана Іщук та Ігор Стукаленко.
Гравці нафтового ринку кілька років провокують один одного на конфлікти, щоб витіснити з ринку більш слабких. Зокрема РФ не дає спокій США через нарощування експорту сланцевої нафти.
"За однією з версій, саме російські фахівці здійснили успішну спецоперацію з використанням сучасних технічних засобів непомітного кіберпроникнення в систему ППО Корпусу вартових Ісламської революції (КВІР), внаслідок чого 9 січня український літак МАУ був збитий ракетою з ЗРК російського виробництва. Це могло б спровокувати США та їхніх союзників на удари по Ірану з наступною ескалацією напруги в регіоні та відповідним зростанням нафтових цін на тривалий період. Коли й цей сценарій зазнав невдачі, а ціни на нафту демонстрували негативну динаміку, в Москві наважилися на відчайдушний крок - завдати, на їхній погляд, нищівного удару по американському сланцевому нафтовидобутку. Адже саме сланець - першопричина російських негараздів, вкупі з Соросом, "соросятами" та Україною, звісно", - пишуть автори.
Коронавірус є одним з факторів "шторм" на ринку, на ряду з теплою зимою.
"А тут ще й з'явився "чорний лебідь" під назвою коронавірус COVID19, який призвів до потужного згортання економічної активності найбільшого світового споживача нафти - Китаю. До того ж ОПЕК, передусім в особі Саудівської Аравії, став виявляти норовливість. Не останню роль зіграла й тепла зима, що позбавила частини доходів російські нафтогазові компанії", - зазначають автори.
Більш докладно про події, які викликали "чорний понеділок" на світовому нафтовому ринку читайте в статті Михайла Гончара, Оксани Іщук та Ігоря Стукаленко для ZN.UA - "Чорний лебідь над нафтовим озером".