Солом'янський районний суд Києва відмовився заочно заарештувати колишнього главу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП) Дмитра Вовка, якого раніше оголосили в розшук у "справі Роттердам+". Про це повідомляє Слово і діло.
Рішення 20 серпня прийняла слідчий суддя Солом'янського райсуду столиці Олена Курова.
На засіданні прокурор повідомив, що за даними Держприкордонслужби, Вовк виїхав 30 квітня в Брюссель і не повертався. За словами прокурора, постанову щодо міжнародного розшуку фігуранта направлено в Інтерпол.
У прокуратурі вважають, що Вовк може перешкоджати слідству, зокрема, ховатися. На що адвокат екс-глави НКРЕКП Одинець Ірина зазначила, що її клієнт не ховається, а знаходиться на навчанні в Гарварді. Також вона подала в суд клопотання про відсутність у Вовка статусу підозрюваного. Але суддя відмовила в його задоволенні.
8 серпня Спеціалізована антикорупційна прокуратура оголосила підозру шести колишнім топ-посадовцям у "справі Роттердам+". Генеральному директорові "ДТЕК Східенерго" Борису Лісовому і гендиректору "ДТЕК Мережі" Івану Гелюху повідомили про підозру 14 серпня.
19 липня детективи НАБУ приходили з обшуками до центрального офісу інвесткомпанії ICU в Києві. Обшук проводився в рамках розслідування "справи Роттердам+".
Солом'янський суд заарештував екс-членів НКРЕКП Володимира Євдокимова і Тараса Ревенка з альтернативою внесення близько 2 млн гривень застави, хоча САП наполягала на значно більшій сумі застави.
НКРЕКП почала застосування нового порядку формування прогнозної оптової ринкової ціни на електроенергію, на підставі якої встановлюються тарифи промислових споживачів, навесні 2016 року. Порядок визначає ціну вугілля за формулою "вартість в порту Роттердам + вартість доставки до України".
За інформацією DT.UA, ще в 2014 році Порошенко, Коломойський, Григоришин і Суркіси дійшли думки – ДТЕК Ахметова "йде на розбирання". План був затверджений, але вже в 2015 п'ятий президент України почав ухилятися і коливатися, партнери захвилювалися.
У той самий час НКРЕКП заявила, що терміново треба перейти до вільного ціноутворення на монопольному ринку електроенергії. Так зародився "Роттердам+", за версією слідства НАБУ, - перша половина угоди між Петром Порошенком і Рінатом Ахметовим.
За тією ж версією, другою половиною угоди стала купівля компанією ICU в інтересах Порошенка і з великим дисконтом облігацій компанії ДТЕК. Проводив операцію топ-менеджер ICU Макар Пасенюк, якому належить 45% акцій компанії. Після введення "Роттердам+" акції ДТЕК, яка перебувала на межі банкрутства, здорожчали на 60% і були успішно продані.
Докладніше читайте у статті Юлії Самаєвої ""Роттердам"-хрест Порошенка" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".