Суд скасував арешт комп'ютерів з доказами щодо справи "Роттердам+" – ЦПК

Судді Київського апеляційного суду під головуванням Ігоря Паленика у середу, 21 серпня, скасували арешт комп'ютерів з доказами щодо фігурантів справи "Роттердам+". Про це повідомляють сьогодні у "Центрі протидії корупції" (ЦПК).

У ЦПК нагадали, що детективи Національного антикорупційного бюро у 2017 році провели обшуки у Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) й вилучили п'ять комп'ютерів.

На них знайшли листування між фігурантами справи, щоб зберегти докази Солом‘янський суд наклав на них арешт. У суді прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Віталій Пономаренко зазначав, що фігуранти планували включити до формули "Роттердам+" витрати, яких не планувалося здійснювати, щоб збільшити ціну на електроенергію.

Юрист ЦПК Андрій Савін зауважує, що тепер після скасування арешту суд фактично забрав речовий доказ. Фігуранти справи після повернення комп'ютерів зможуть знищити інформацію. Коли справа опиниться в суді, постане питання дослідження автентичних носіїв інформації, яких вже може не існувати. Арешт цієї техніки потрібен, щоб не було сумнівів щодо справжності інформації.

Зазначимо, 8 серпня САП оголосила підозру шістьом колишнім топ-посадовцям у "справі Роттердам+". Генеральному директорові "ДТЕК Східенерго" Борису Лісовому і гендиректору "ДТЕК Мережі" Івану Гелюху повідомили про підозру 14 серпня.

Солом'янський суд заарештував ексчленів НКРЕКП Володимира Євдокимова і Тараса Ревенка з альтернативою внесення близько 2 млн гривень застави, хоча САП наполягала на значно більшій сумі застави. 20 серпня суд відмовився заочно заарештовувати оголошеного в розшук ексочільника НКРЕКП Дмитра Вовка. 21 серпня суд також відмовився брати під арешт ще одного підозрюваного у справі Володимира Бутовського.

Нагадаємо, 19 липня НАБУ прийшло з обшуками до центрального офісу інвестиційної компанії ICU у Києві. Обшук проводився у межах розслідування "справи Роттердам+".

За інформацією DT.UA, ще в 2014 році Порошенко, Коломойський, Григоришин і Суркіси дійшли думки – ДТЕК Ахметова "йде на розбирання". План був затверджений, але вже в 2015 п'ятий президент України почав ухилятися і коливатися, партнери захвилювалися.

У той самий час НКРЕКП заявила, що терміново треба перейти до вільного ціноутворення на монопольному ринку електроенергії. Так зародився "Роттердам+", за версією слідства НАБУ, - перша половина угоди між Петром Порошенком і Рінатом Ахметовим.

За тією ж версією, другою половиною угоди стала купівля компанією ICU в інтересах Порошенка і з великим дисконтом облігацій компанії ДТЕК. Проводив операцію топ-менеджер ICU Макар Пасенюк, якому належить 45% акцій компанії. Після введення "Роттердам+" акції ДТЕК, яка перебувала на межі банкрутства, здорожчали на 60% і були успішно продані.

Докладніше читайте у статті Юлії Самаєвої ""Роттердам"-хрест Порошенка" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".