Спрощена система оподаткування не має використовуватись великим бізнесом, але має право на життя – експерт

Реформа спрощеної системи має так змінити механізми виявлення схем використання її великим бізнесом, щоб ухилятися від сплати податків стало неможливим, як це демонструють кейси «Золотого Віку» або потужних операторів АЗС. Робота податкової – пошук таких схем, створення запобіжників їх виникнення, а не скасування спрощеної системи взагалі. Таку думку висловлює Дмитро Олексієнко, віцепрезидент ICC Ukraine в аналітичній статті “Оподаткування, що стимулює економіку, існує. На жаль, не в Україні”. 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Уряд визначив межу інвестування за якою держава гарантує податкові пільги бізнесу

Однак на сьогодні уряд діє у зворотному напрямку, фактично створюючи підґрунтя для додаткового податкового тиску на сектори, де переважно немає оптимізації оподаткування, або ризики їх незначні.  “В урядовій стратегії пропонують знизити податок на торгівлю (основна схема ухиляння) до 3%, а податок на послуги підняти до 17%, що насамперед вдарить по чесному бізнесу та призведе до збільшення вартості найпопулярніших серед українців послуг”, – вважає експерт.

Для того, щоб змінити ситуацію і припинити зловживання середнього та великого підприємництва щодо застосування спрощеної системи, необхідно впроваджувати ефективний контроль ризикових категорій. Для цього податківців необхідно звернути увагу аналітичні інструменти, які допоможуть знайти такі тіньові схеми, де великий бізнес “подрібнюється” на менші об'єкти оподаткуванню.

”Також необхідно вже зараз серйозно задумуватися над реальною революційною зміною в українському податковому законодавстві: передачею обов'язку зі сплати податків від роботодавця найманому працівнику. Цим повністю знищуються мотиви бізнесу щодо оптимізації системи оподаткування праці”, – зазначає експерт у публікації.

Центральне міжрегіональне управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків повідомило, що протягом січня 2024 року від платників податків до загального фонду Держбюджету надійшло 17,1 млрд грн. Основними податками стали: ПДВ - 12,1 млрд грн, податок на доходи фізичних осіб - 2,2 млрд грн, акцизний податок з вироблених підакцизних товарів - 1,9 млрд грн, податок на прибуток - 0,4 млрд гривень.