Справа «Приватбанку» – трьом екс-керівникам банку повідомлено про підозру

Генеральним прокурором вчора, 22 лютого, погоджено повідомлення про підозру трьом бувшим топ-менеджерам «Приватбанку». Їх підозрюють у розтраті чужого майна шляхом зловживання службовим становищем, вчиненій за змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, та у службовому підробленні (ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч.ч. 1, 2 ст. 366 КК України). Про це йдеться у повідомленні на сайте Офісу генпрокурора. 

Відзначається, що повідомлено про підозру колишньому голові правління «Приватбанку» Олександру Дубілету, проте документ направили поштою, оскільки він був відсутній за місцем проживання. За інформацією ZN.UA, Дубілет в даний момент знаходиться в Ізраїлі. Також повідомлено про підозру першому заступнику голови правління банку Володимиру Яценку, який днем ​​раніше хотів залишити Україну на приватному літаку в напрямку Відня і колишній голові правління банку і начальниці департаменту фінансового менеджменту Олені Бичихіній, яка одночасно займала посаду першого заступника голови правління пов'язаної з банком юрособи . Останній підозру теж направили поштою.

Відповідно до повідомлення, слідством встановлено, що у грудні 2016 року зазначені особи підготували та реалізували злочинний план розтрати грошових коштів банку. План полягав у протиправному нарахуванні і виплаті додаткової винагороди - індексованої комісії у зв’язку із ростом курсу гривні до долару США на користь пов’язаної з банком юридичної особи по наявним депозитним договорам з нею. При цьому виплата такої комісії цими депозитними договорами та додатковими угодами до них не передбачалась.

Окрім цього, нарахування і виплата винагороди були заплановані в порушення вимог статті 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність», якою встановлено, що угоди, які здійснюються з пов’язаними з банком особами, не можуть передбачати умов, що не є поточними ринковими умовами.

Для прикриття розтрати грошових коштів «Приватбанку» ексвисокопосадовці намагалися надати цим операціям вигляду законних, посилаючись на начебто заздалегідь прийняте і погоджене рішення кредитного комітету банку від 2014 року, насправді підроблене «заднім числом».

Відтак підозрювані спричинили збитки у сумі 136 млн гривень.

Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснюється Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою, досудове розслідування - детективами Національного антикорупційного бюро України.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Експерший заступник голови ПриватБанку намагався полетіти з України на літаку Коломойського

Звітуючи у Раді минулого тижня, генпрокурорка Ірина Венедиктова заявила, що не може блокувати «справу Приватбанку», та виправдовувала проведення додаткових експертиз інтересами справи.

На практиці призначення додаткових, а насправді непотрібних експертиз часто використовується, навпаки, для затягування часу або злиття справ. До того ж, усі необхідні експертизи вже провело НАБУ. У бюро припускають, що справу можуть «злити» за відпрацьованою схемою: Печерський райсуд Києва може передати її з НАБУ до іншого органу досудового розслідування.

Про що Венедіктова збрехала під час виступу в Раді – у матеріалі Вадима Валька та Богдана Миколайчука «Казки для депутатів: про що Венедіктова збрехала під час виступу у Верховній Раді» у ZN.UA.