Штраф за заборгованість по кредиту: коли його можна не платити

Попри війну, яку розпочала Росія, українці мають сплачувати комунальні послуги в повному обсязі та робити платежі для погашення кредиту. Зараз в Україні мораторію чи будь-якої іншої заборони на стягнення боргів за грошовими зобов'язаннями, як-от позика, кредит, житлово-комунальні послуги, інші грошові зобов'язання за товар чи послуг, немає. Правовий статус воєнного стану не дає права громадянам не сплачувати борги. Водночас деякі норми законів усе ж таки захищають громадян, але не звільняють від обов'язків платити, а саме звільняють від наслідків за несплату. Адвокатка керівна партнерка ЮК «Надійний правовий партнер» Анна Кухарчук розповіла виданню «Фокус», коли боржник може не сплачувати штраф чи пеню.  

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Реєстр боржників зріс майже до дев'яти мільйонів людей: за якими боргами не поспішають платити в Україні

За її словами, ще 15 березня 2022 року було ухвалено закон України № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», яким було доповнено Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України.

Пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України в редакції актуальний на сьогодні передбачає наступне:

«У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Це означає: поки триває правовий статус воєнного стану, штрафні санкції визначені статтею 625 Цивільного кодексу України, як-от індексу інфляції, три відсотки річних, або інший розмір відсотків, що встановлений договором як відповідальність за прострочення, не нараховуються, а підлягають списанню, якщо фінансова установа, банк, чи інший кредитор здійснив таке нарахування.

«Зі своєї практики скажу, кредитор, зокрема і банк, може звернутися з позовом про стягнення простроченої суми боргу, але включити до стягуваної суми боргу ще й штрафні у такому випадку не вдасться, бо суд здійснив списання таких штрафних санкцій на підставі наведеної норми», — розповіла адвокатка.

Якщо громадянин взяв позику або кредит у банку, або має борг за житлово-комунальні послуги чи борг за оплату товарів чи послуг, то такі зобов'язання повинні виконуватися.

Нагадаємо, як можна реструктуризувати борги за комунальні послуги.