Розвиненим економікам доведеться постаратися, щоб не почалася глобальна криза – The Economist

На початку кожного року в минулому список проблем, які викликали занепокоєння, був значно довшим, ніж перелік причин для оптимізму. І перші кілька тижнів 2016 року продовжили цю гірку традицію.

Ринки, що розвиваються, намагаються впоратися з тягарем надмірних боргів і сповільненням зростання в той час, як інфляція зростає і обвалює їхні валюти. Друга економіка світу – КНР - стала головною причиною тривог, які поки не вдалося розвіяти. Китайське зростання скоротилося, а біржі бояться подальшого обвалу через проблеми у інших країн, що розвиваються.

Навіть якщо промислова активність збережеться на нинішньому рівні, страхи залишаться через борговий тягар. Криза єврозони відійшла на другий план, але це не означає, що вона вирішена. Європейські проблеми просто переросли в хронічні. Про це сьогодні пише The Economist.

Тож сподіватися можна лише на економіку США, яка, здається лишається сильною. Ринок нерухомості демонструє мало ознак ослаблення, кількість робочих місць зростає. Але попри все це, помітні сигнали, які свідчать про насування рецесії. Зростання економіки США сповільнилося в четвертому кварталі 2015 року. Заробітки корпорацій зменшуються. Індекси бірж вище норми. Але умови кредитування великих компаній, згідно з даними Федерального резерву, посилилися. І якщо придивитися до виробничого індексу, то він скоротився у січні.

Серед інвесторів поширюється песимізм. Вони бояться, що коли рецесія наступить в повній мірі, політики навіть не будуть мати інструментів для того, щоб з нею впоратися. Короткострокові процентні ставки у багатих країнах світу близькі до нуля. Тож підбадьорити кредитування зменшенням ставок не вдасться. Довгострокові процентні ставки також низькі. Зменшення податків і стимуляція споживання все ще може бути порятунком. Однак інвестори вважають, що американський уряд навряд чи на це піде, зважаючи на те, що державний борг США зріс. Якщо в 2008 році він становив 64% від ВВП, то в 2015-му – 104%. Борг єврозони збільшився з 66% до 93% за той же період, а Японії – з 176% до 237%.

Урядовці розвинених країн можуть виявитися беззахисними перед новими загрозами світовій економіці. Та і в минулому в них було дуже мало можливостей для боротьби з економічними проблемами.

Вибір для політиків у боротьбі з новою економічною кризою можна розділити на дві частини. Перша частина – це заходи, покликані запевнити, що дії центральних банків будуть націлені на пожвавлення економічних процесів. Друга ж - це гнучка і дуже точна фіскальна політика. Обережно відібрані і втілені структурні реформи можуть стати стимулом для зростання в короткостроковій перспективі і полегшити умови для відновлення у довгостроковій. І такі заходи будуть ще більш привабливими, якщо їх одночасно будуть втілювати інші розвинені країни.

Також Центральні банки можуть купити більше цінних паперів високої прибутковості, щоб стабілізувати світову економіку. Ситуація банків у єврозоні значно гірша, оскільки вони будуть обережно оцінювати те, скільки грошей вони насправді можуть видати в формі кредитів не зважаючи на те, наскільки дешевими будуть ці гроші. Останні дані залучення свіжих капіталів у європейських банкірів значно гірші, ніж в їхніх американських колег.

Водночас, голова Bank for International Settlements Хуе Сон Шин радить банкам єврозони не намагатися стримати відтік капіталів, щоб можна було звільнити поле для національних банків. Також він зауважує, що європейські банки досі виплачують дивіденди за своїми цінними паперами і не домовляються про скорочення виплат. Це означає, що у єврозони є можливість наростити капітал власними силами і вийти з кризи.

Раніше видання The Economist писало, що світ може охопити фінансова криза, але не така, як у 2008 році. Глобальне зростання мляве, але щось рецесія не почнеться без якогось суттєвого поштовху. І геополітика може зіграти цю роль. Іран вступив у дипломатичний конфлікт з Саудівською Аравією. Нещодавно Тегеран звинуватив Ер-Ріяд у бомбардуванні його посольства в Ємені. Якщо напруга продовжить зростати і переросте у реальну війну, на світову економіку це вплине катастрофічно.

Тим часом, видання Wall Street Journal повідомляло, що обвал на біржах Китаю вдарив по світових ринках. Зниження китайських індексів вплинуло на інші біржі і зменшило ціни на нафту і метали.

Раніше 4 січня торги на китайських біржах були припинені на один день після падіння індексу CSI 300 більш ніж на 7%. До моменту зупинки торгів індекс Shanghai Composite опустився на 6,85%, показник Shenzhen Component - на 8,16% до пункту. Зниження індексів пов'язували зі слабкими грудневими показниками з промислової активності і різким падінням курсу юаня.

Уповільнення зростання в Китаї стало одним з основних чинників падіння цін на багатьох сировинних ринках.