Росія звинувачує країни Перської затоки у кризі на світових ринках нафти

В Росії заявили, що саме країни Перської затоки винні у кризі на світових ринках нафти. Андрій Білоусов, перший віцепрем'єр-міністра Росії, сказав, що Росія ніколи не прагнула різкого падіння цін на нафту чи припинення співпраці з ОПЕК. Про це повідомляють російські ЗМІ.

На початку березня Росія та ОПЕК не змогли домовитися, як має діяти їхня угода щодо скорочення видобутку нафти: ОПЕК хотіла поглибити скорочення, тоді як Москва запропонувала розширити існуючі обмеження. Конфлікт стався на тлі зниження попиту на нафту через вплив пандемії коронавірусу.

Конфлікт Саудівської Аравії, яка є головним членом ОПЕК, та Росії, другого найбільшого у світі експортера нафти, призвели до колапсу на ринку нафти.

Виправдовуючись, Андрій Білоусов зазначив, що російська позиція ніколи не стосувалась падіння цін на нафту. "Навіть нафтові компанії, які, очевидно, зацікавлені підтримувати свої ринки, не мали позиції щодо розірвання угоди (ОПЕК +)", - заявив він російському агентству ТАСС.

За його словами, Росія пропонує розширити існуючі межі видобутку нафти щонайменше на ще одну чверть і, можливо, до кінця 2020 року. "Але арабські партнери зайняли іншу позицію", - цитує його ТАСС.

Ігор Сечин, голова російського найвищого виробника нафти "Роснефть", завжди виступав проти трирічної угоди, заявивши, що це дозволяє таким членам, як США, збільшувати свою частку ринку шляхом скорочення поставок. Він вважає, що світові ціни на нафту можуть повернутися до 60 доларів за барель до кінця 2020 року, якщо сланцева нафта буде витіснена з ринку. Білоусов вважає, що ціни на нафту врівноважаться приблизно на рівні 35-40 доларів за барель.

На тлі виходу Росії з угоди ОПЕК+ вартість нафти Brent обвалилася майже на третину й досягла рівня 2016 року.

Станом на 1:40 понеділка, 9 березня (за київським часом), вартість Brent становила 36 доларів за барель. До такого рівня ціни опускалися на початку 2016 року.

Запобігти падінню цін на нафту могла б домовленість про зниження обсягів видобутку. Однак її не було досягнуто через відмову Росії погоджувати рівень видобутку з ОПЕК. На цьому наполягала Саудівська Аравія. На думку Ер-Ріяда, такий крок дозволив би зберегти або навіть підвищити ціни на вуглеводні. Зараз вартість падає через зниження попиту, що пов'язано з поширенням коронавіруса.

До кінця березня діє угода про скорочення видобутку на 1,7 мільйона барелів на добу. З 1 квітня жодних зобов'язань за угодою немає.

У вівторок, 17 березня, ціна нафти зросла на 5%. Травневий ф'ючерс на нафту марки Brent показав зростання на 5,2% і коштував $ 31,15 за барель.

Ціни на нафту почали знижуватися в січні через поширення коронавірусу і зниження попиту на паливо. Як повідомляє Bloomberg, експерти прогнозують найбільше з 1980 року падіння попиту на нафту.

Про інші причини падіння цін на нафту читайте в статті Михайла Гончара, Оксани Іщук і Ігоря Стукаленко "Чорний лебідь над нафтовим озером".