Однак, попри військову активність на рівні Холодної війни і усі порушення міжнародних норм, є фундаментальні проблеми, які не дозволять Москві зайти далеко.
Про це пише експерт Atlantic Council Джейкоб Шарп на сторінках Newsweek.
Демографічна проблема нависла над Росією з часів закінчення Другої світової війни. Світові ціни на сировину і санкції тиснуть на економічні показники в той час, як Москва витрачає непомірні суми на армію. На тлі жорсткої економічної реальності ілюзію російського "відродження" можна буде підтримувати лише обмежений час, і НАТО варто пам'ятати про це.
Збільшення присутності союзних військ в країнах Балтії і більш рішучі оборонні заходи необхідні, так само як і пропорційні дії для створення грізного стримування для захисту найбільш уразливих союзників США посусідству з Росією. Але Росія не становить екзистенційну загрозу для Європи, як колись СРСР. І ставитися до неї треба відповідно.
"Час не на боці Володимира Путіна. Він не довго зможе ігнорувати фундаментальні зміни на соціоекономічному горизонті російського суспільства. Побудова субмарин і ядерної зброї не вдихне нове життя в російську економіку і може, зрештою, зруйнувати той прогрес, який був досягнутий для відновлення ролі Росії на світовій арені", - йдеться в статті.
Інерційниий характер демографічного тиску робить проблему такою, з якою тяжко впоратися. Але це також дозволяє країнам робити точніші прогнози. Автор зауважує, що згідно з усіма підрахунками, динаміку зростання російського населення у кращому випадку можна охарактеризувати як стагнацію. З часів розпаду СРСР в 1991 році населення Росії скорочувалося кожного року аж до 2013-го, попри притік 9 мільйонів іммігрантів.
Комбінація з погіршення стандартів життя, скорочення кількості жінок віком 20-30 років і підвищення рівня смертності нищить перспективи Росії з відновлення зростання. Згідно з підрахунками державного агенства "Росстат", за наступні 35 років російське населення скоротиться на 20%, якщо нинішні тенденції збережуться.
Економічний прогноз для Росії так само не дуже оптимістичний, хоча є й певні ознаки незначного покращення. Після скорочення на 3% у попередні два роки, навіть маленьке зростання ВВП на 1,2%, якого в цьому році чекає Москва, стало підставою радіти для російських чиновників. Але російський народ досі у скруті. В 2016 році чверть компаній в країні скоротили зарплати. В цілому, кожен росіянин у середньому втратив 8% у минулому році і 9,5% у 2015-му році від своєї зарплати. Міжнародні санкції, накладені на Росію, продовжують створювати проблеми в той час, як ціни на енергоносії лишаються низькими.
Тим часом, на тлі серйозного економічного спаду і виснаження резервів Кремль продовжує витрачати великі суми на підвищення військових можливостей. До цього часу здавалося, що це дозволило Путіну завоювати підтримку вдома і вплив за кордоном. Однак в довгостроковій перспективі російський президент опиниться в скрутній ситуації. Витрачаючи великі гроші на зброю на тлі економічного спаду, Крелю доведеться підвищити податки. Путін може виправдати це тим, що росіянам потрібно затягнути пояси, щоб зберегти свій "величний" статус на міжнародній арені. Але це може не спрацювати. Оскільки навіть війна проти України, яка стала для нього головним джерелом підтримки, почала втрачати своє значення, оскільки росіяни почали відчувати економічний біль.
Автор зауважує, що це може призвести до занепаду сучасної Росії за сценарієм СРСР, у розпаді якого ключову роль зіграли погане управління і грубі економічні помилки.
Раніше видання Financial Times писало, що напруга між Вашингтоном і Кремлем знищила надії бізнесу в Росії. У Москві чекали, що президент Дональд Трамп скасує санкції і відкриє шлях для російських компаній до міжнародних фінансових ринків. Але цього так і не сталося. Тим часом, почалися розмови про нові санкції проти Росії.