Російські експортери нафти майже вдвічі збільшили використання застарілих танкерів — FT

З початку повномасштабної війни РФ проти України російські експортери нафти майже вдвічі збільшили використання застарілих танкерів, що викликає занепокоєння щодо екологічних ризиків через судна, яким уже місце на сміттєзвалищі, повідомляє FT.

Згідно з даними судноплавного брокера Braemar, частка морського експорту Urals - основної російської нафтової марки, на суднах, яким більше 15 років, різко зросла з початку війни. За шість місяців, що передували повномасштабному вторгненню, середня частка старіших суден становила 33,6%. З грудня 2022 року цей показник становить 62,6%.

Західні країни запровадили низку обмежень на продаж російської нафти після повномасштабного вторгнення РФ в Україну, але загальний обсяг експорту морським шляхом продовжує зростати, оскільки нафта РФ прямує до Азії.

Великі нафтові компанії зазвичай розглядають можливість утилізації танкерів після 15 років використання, але недобросовісні судновласники купують все більше старіших та дешевших суден, кажуть представники галузі.

Оскільки ці танкери стають частиною «тіньового флоту», вони рідше проходять належні перевірки і не експлуатуються досвідченими екіпажами, що потенційно збільшує ризик аварій, які можуть призвести до розливу нафти і навіть до людських жертв.

«Багато хто говорить про те, чи відповідають ці судна міжнародним стандартам. Припущення полягає в тому, що це не так», - каже керівник відділу досліджень Braemar Генрі Курра.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Тіньовий флот зі старих танкерів з російською нафтою створює ризик екологічної катастрофи — Bloomberg

Потенційна кількість старих суден, які залишаються на воді, настільки велика, що незабаром вони можуть скласти значну частину всього судноплавного флоту. Braemar прогнозує, що до 2025 року частка суден віком від 20 років у світовому танкерному флоті може збільшитися з 6% до 16%.

Ці дані з'явилися невдовзі після повідомлень про вибух на борту нафтового танкера в Південно-Китайському морі, що викликало тривогу в судноплавному секторі. Минулого тижня влада заявила, що три члени екіпажу танкера Pablo, пов'язаний із поставками підсанкційної іранської нафти і був побудований у 1997 році, досі вважаються зниклими безвісти.

Санкції проти Росії розширили ризикований, але потенційно прибутковий бізнес транспортування підсанкційних товарів, який також включає нафту з Ірану та Венесуели. Цього місяця Financial Times повідомила, що одна компанія Індії, яка транспортує російську нафту, швидко стала одним із найбільших у світі власників танкерів, придбавши майже 60 суден протягом двох років.

Курра сказав, що перевірки «знай свого клієнта» в Braemar, яка з'єднує продавців суден з покупцями, стали значно суворішими.

«Після антиросійських санкцій необхідно перевіряти кожного контрагента», - пояснив він.

Один лондонський юрист заявив, що клієнти тепер повинні бути дуже обережними, якщо продають судно або відправляють його на утилізацію, з огляду на підвищений ризик того, що танкери можуть бути придбані недобросовісними судновласниками або посередниками.

«Коли судно переходить до "тіньового флоту", всі вимоги щодо дотримання міжнародних стандартів зникають», - сказав юрист.

Згідно з даними Міжнародної федерації власників танкерів, кількість розливів нафти з танкерів неухильно знижувалася з 1970-х років. Представники галузі висловили занепокоєння через те, що певний прогрес, досягнутий у покращенні екологічних стандартів, може піти у зворотному напрямку.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Як працює тіньовий експорт нафти з РФ?

Раніше повідомлялося, що Росія використовує величезний флот старих танкерів, щоб обійти обмеження ЄС і G7. Оскільки багато з цих суден прослужили 20 років, попередні власники очікували продати їх на металобрухт. Збільшення ризиків екологічної катастрофи через використання старих танкерів стурбувало навіть ООН, яка висловила своє занепокоєння через «тіньовий флот».

За даними ЗМІ, ЄС в 11-му пакеті санкцій націлився на транспортування російської нафти морем «тіньовим флотом», що перевозить сиру нафту та нафтопродукти за цінами, нижчими за межу, встановлену країнами G7.